Аеропорт із бамбука чи вежа заввишки понад 20 метрів - те, що ще донедавна звучало як екзотика, інженери пропонують розглядати як реальну альтернативу сталі та бетону. Інституція структурних інженерів (Institution of Structural Engineers) оприлюднила посібник із проєктування постійних будівель із бамбука та закликала архітекторів ставати «bamboo-ready» - готовими працювати з цим матеріалом.
Як пише The Guardian, мета ініціативи - популяризувати низьковуглецеве будівництво та закріпити за бамбуком статус повноцінного конструктивного матеріалу.
У світі вже є приклади сміливого використання бамбука. Так, в аеропорту Кемпегоуда в Бенгалуру (Індія) бамбукові труби формують стелю та колони термінала. У північно-східному Китаї збудували понад 20-метрову Ninghai Bamboo Tower - її називають першою у світі «висотною» спорудою з інженерного бамбука. А в Green School на Балі бамбукова арка слугує спортивною залою і стала символом нової хвилі сталої архітектури.
У Колумбії та на Філіппінах композитні бамбукові стіни показали стійкість до землетрусів та екстремальних погодних умов, що дозволило створювати доступне й безпечне житло з локальних матеріалів.
За даними досліджень, у 2022 році будівельна галузь спричинила третину глобальних викидів CO2, понад половина з яких пов’язана з виробництвом цементу та цементовмісних матеріалів. На тлі урбанізації постає питання: як задовольнити попит на інфраструктуру, не виходячи за межі кліматичних цілей.
Бамбук росте значно швидше за деревину - від трьох до шести років, тоді як зростання деревини вимірюється десятиліттями. Великі види бамбука особливо придатні для будівництва.
«Усе, що можна зробити з дерева, можна зробити і з бамбука», - зазначає Ніл Томас, директор британської інженерної компанії Atelier One, яка працювала над проєктом Green School.
Попри довгу історію використання бамбука в будівництві, автори посібника говорять про «прогалини в знаннях», що заважають повною мірою використовувати його потенціал - зокрема через вплив колоніальної спадщини на технічну освіту.
Співавтор посібника і доцент гуманітарної інженерії Університету Воріка Девід Трухільйо сподівається, що документ допоможе інженерам активніше використовувати бамбук. Він широко доступний у тропічному та субтропічному кліматі. А зміни клімату в Середземномор’ї сприяли вирощуванню великих видів бамбука навіть у Португалії, що потенційно відкриває шлях до ширшого використання матеріалу в Європі.
Бамбук поки що не рекомендують для будівель вище двох поверхів, однак фахівці наголошують: споруди з нього фактично стають сховищами вуглецю. Крім того, вирощування бамбука допомагає відновлювати ґрунти, виснажені монокультурами, і майже не потребує пестицидів та добрив.
«Перехід від вуглецеємних матеріалів до низьковуглецевих або навіть вуглецьфіксуючих - дуже розумний спосіб зменшити викиди, пов’язані з урбанізацією», - каже Трухільйо.
Автори посібника сподіваються, що його включать до навчальних програм у різних країнах, аби нове покоління інженерів та архітекторів було справді «готовим до бамбука».
Технічні аспекти роботи з керамоблоком: руйнуємо міфи 
_1.jpg)
вологість:
тисе:
вітер:
Заборонено і буде заблоковано:
- реклама
- спам та шахрайство
- образи, дискримінаційні висловлювання
Редакція не модерує коментарі, відповідальність за зміст коментарів несе автор коментаря. Редакція Build Portal залишає за собою право не погоджуватись з думкою автора коментаря, проте надає свободу слова відповідно до ст. 21, 24 та ст. 34 Конституції України.
Шановні читачі, читайте коментарі вдумливо, пам'ятайте, що автором коментарів можуть бути різні джерела.