Борги за комуналку: в яких випадках на єдине житло боржника можуть накласти арешт

Можливі стягнення: борги
за комунальні послуги

У разі несплати за комунальні послуги споживачі несуть певні види відповідальності. Відповідне роз'яснення надали у Міністерстві юстиції.

"Всі ми є споживачами житлово-комунальних послуг, які нам повинні надаватись своєчасно та якісно. З іншого боку у нас, як у споживачів цих послуг, є також обов’язок своєчасно та повністю розраховуватися за надані нам послуги", – йдеться у повідомленні.

Читайте:

Ціни на газ для населення: всіх споживачів переведуть на річні тарифи. В НКРЕКП назвали дату

Можливі види відповідальності

За несплату за користування житлово-комунальними послугами до боржників може застосовуватися відповідальність у таких формах:

1. Стягнення пені.

У разі несвоєчасного здійснення платежів за послуги ЖКГ споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Не нараховується пеня за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії або за наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Читайте:

Когда отключат отопление в Киеве: Кличко назвал новую дату

2. Припинення надання комунальних послуг.

Законодавством не передбачена можливість припинення постачання тепла та холодної води, а також водовідведення населенню за борги. У разі наявності у споживача заборгованості надавач цих послуг може звертатися для стягнення до суду.

Натомість постачальники газу та електроенергії мають право на припинення надання послуг.

3. Виселення з житла та звернення стягнення на нерухомість.

В яких випадках є можливим виселення чи арешт майна

Звернення стягнення на майно боржника полягає в арешті майна, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Але цьому передує звернення надавача комунальних послуг до суду з позовом або заявою про видачу судового наказу стосовно стягнення заборгованості за комунальні послуги, оскільки факт заборгованості за ці послуги не є підставою для виселення.

У випадку винесення судом позитивного рішення або видачі судового наказу про стягнення суми заборгованості за комунальні послуги надавач звертається до виконавчої служби або приватного виконавця з виконавчим документом про стягнення заборгованості в примусовому порядку, в тому числі і шляхом накладення арешту на майно.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінустановах.

Читайте:

Ціни на газ для населення виявилися на 40% вищими, ніж для промисловості

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно (крім майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення).

Якщо сума заборгованості боржника за житлово-комунальні послуги перевищила 20 мінімальних заробітних плат (зараз це 6 000 грн х 20 = 120 000 грн), виконавець має право накласти на єдине житло такого боржника арешт.

Спершу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Яким є борг українців за комунальні послуги

У грудні 2020 року борг населення за комунальні послуги збільшився на 11,3% (на 7,49 млрд грн) до 73,6 млрд грн, а у січні 2021 року він збільшився ще на 10,1% (на 7,4 млрд грн) – до 81,04 млрд грн.

Читайте:

Комунальні тарифи у квітні: якими будуть ціни на газ, електроенергію та воду

На кінець січня заборгованість населення за постачання та розподіл природного газу становила 34,4 млрд грн, за постачання теплової енергії та гарячої води – 26,6 млрд грн, за постачання та розподіл електроенергії – 7,7 млрд грн, за водопостачання та водовідведення – 5,9 млрд грн, за квартплату (управління багатоквартирним будинком) – 5,3 млрд грн, за надання послуг із вивезення сміття – 1,1 млрд грн.

У січні українці сплатили за житлово-комунальні послуги 23,9 млрд грн (це складає 77,7% від нарахованих за цей період сум, тобто від 30,8 млрд грн).

Читайте:

COVID-19: Чи продовжать суворий карантин до 10 травня - коментар Кличко