Банк | Покупка | Продажа | НБУ |
USD | 39.800 | 40.300 | 41.498 |
EUR | 40.000 | 41.000 | 46.449 |
USD | 41.330 | 41.831 | 41.498 |
EUR | 46.400 | 47.150 | 46.449 |
Відсутність інвестиційної довіри і чіткого планування, технічне регулювання, що не відповідає сучасним вимогам, застарілі кошторисні підходи, нерозуміння міжнародних стандартів і дефіцит кваліфікованих кадрів - саме ці фактори сьогодні стримують розвиток будівельної галузі в Україні. У контексті масштабної повоєнної відбудови ці виклики можуть стати критичними, якщо не буде системної роботи на всіх рівнях.
Про це під час форуму «Сучасні фінські технології, обладнання і досвід - для відбудови України», організованому Конфедерацією будівельників України повідомила Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, наголосивши, що інвестор не зайде туди, де немає довіри, чіткого плану дій і сучасних правил гри.
За її словами, на сьогодні у будівельної галузі є чотири ключові проблеми, які заважають заходити у неї потенційним інвесторам, що особливо важливо у контексті відбудови. Йдеться про формуванням інвестиційної довіри, відсутність якісного планування, вади технічного регулювання, дуже застарілі підходи до формування кошторисів і подекуди невміння працювати з міжнародними формами контрактів.
Шуляк вважає, що першу проблему, пов’язану з формуванням інвестиційної довіри, можна вважати ключовою і тут жодне рішення як на рівні законодавства, так і рівні Кабміну не допоможе, оскільки це величезна робота всіх інституцій поряд з учасниками ринку.
«Це праця локальних влад, оскільки відновлення і відбудова обов’язково відбуватимуться з самого низу і лідерами тих процесів будуть громади, які визначатимуть, яким чином така відбудова відбуватиметься», – впевнена Шуляк.
Друге, на її думку, питання, що потребує величезної уваги з боку і безпосередньої законодавця, і органів виконавчої влади, пов’язане з плануванням. Наразі, пояснила Шуляк, мало хто може відповісти на питання, який проєкт з відновлення буде у певній громаді реалізовуватись першим, другим, третім. Нардепка вказала, що незважаючи на те, що в Україні запустили цифрову систему DREAM, і те, що сьогодні в держави вже сформовано єдиний портфель управління проєктами, питання планування залишаються надзвичайно важливими і подекуди незакритим.
За її словами, на сьогодні громади і області оновлюють свої стратегії розвитку. Паралельно з 1 січня 2025 року громади повинні були працювати з оновленою містобудівною документацією – планами просторового розвитку. Але на проханням громад їх обовʼязковість перенесли на 1 січня 2028 року. Втім, Шуляк наголошує: не дивлячись на те, перенесені плани чи ні, чи створило Міністерство систему містобудівного кадастру державного рівня, чи ні, домашні завдання громад ніхто за громади не зробить.
«Їм потрібно буде обов’язково знайти фінансування, розробити нову сучасну містобудівну документацію, щоб вона корелювалася з усіма стратегіями розвитку. І після цього інвесторам буде набагато краще розуміти, яким чином, які проекти, у який термін, з якими пріоритетами будуть реалізовувати в тій чи іншій громаді», – переконана голова Комітету містобудування.
Третя, на її думку, проблема – вади технічного регулювання. Ще в 2020 році Україна ухвалили відповідне законодавство, максимально наближене до європейського, запровадивши параметричний метод нормування. Метою цього було позбутися радянських підходів до формування державних будівельних норм. Однак, підкреслила нардепка, запит на оновлення державних будівельних норм є постійний.
«Як і запит на нові стандарти, запит на те, щоб збиралася відповідна комісія при Міністерстві і приймала відхилення до тих чи інших державних будівельних норм. Це говорить про те, що перед нами виклик – зробити своє технічне регулювання максимально наближеним до європейського, щоб всі ті інновації, про які ми сьогодні говоримо, всі ті сучасні матеріали, які використовуються в Європейському Союзі, були максимально доступні для України», – зауважила Шуляк.
Ще одна важлива проблема, яка потребує вирішення і з якою сьогодні стикається інвестор, який заходить в Україну – дуже застарілі підходи до формування кошторисів, що унеможливлює роботу без порушень. Відповідно, надважливе завдання для Міністерства і експертного фахового середовища – привести систему ціноутворення в будівництві до того вигляду, щоб з нею було зручно працювати всім, хто буде працювати в сфері відновлення України.
Величезна проблема, вважає Олена Шуляк, також у тому, що не всі гравці в Україні вміють працювати з міжнародними формами контрактів і працювати з проєктом так, як прийнято ЄС. Вона пояснює, що інколи, коли подивишся на життєвий цикл проєкту в Україні, він може мати не замкнутий єдиний цикл, а низку маленьких підпроєктів, які, здавалося б, один з одним не пов’язані.
«Тому тут потрібна практична допомога у тому, щоб запроваджувати міжнародні стандарти, міжнародні види контрактів, за якими працює міжнародна спільнота, і максимально їх інтегрувати для роботи з нашими українськими реаліями», – зауважила Шуляк.
Останній пункт, на який звернула увагу парламентарка – кадри, професійно-технічна освіта. Вона нагадала, що нещодавно щодо цього було змінено законодавство і зараз представники бізнесу можуть формувати професійні стандарти і виступати замовниками стосовно того, який запит на яку кваліфікацію є. Бізнес, переконана Олена Шуляк, не може стояти осторонь від того, щоб допомагати формувати якісні кадри.
Заборонено і буде заблоковано:
- реклама
- спам та шахрайство
- образи, дискримінаційні висловлювання
Редакція не модерує коментарі, відповідальність за зміст коментарів несе автор коментаря. Редакція Build Portal залишає за собою право не погоджуватись з думкою автора коментаря, проте надає свободу слова відповідно до ст. 21, 24 та ст. 34 Конституції України.
Шановні читачі, читайте коментарі вдумливо, пам'ятайте, що автором коментарів можуть бути різні джерела.