Як молодь віком від 14 років може впливати на рішення щодо відбудови та інших рішень на місцевому рівні

Молодь віком від 14 років може впливати на рішення щодо відбудови 

У парламенті наголошують на важливості залучення молоді до процесів, пов’язаних з відбудовою, а також до ухвалення рішень на місцевому рівні. Українці віком від 14 років уже можуть робити це через консультативно-дорадчі органи, публічні консультації тощо, що є типовою для ЄС практикою. Якісна відбудова за принципом «краще, ніж було» можлива лише з урахуванням бачення молодих українців щодо того, в якій країні вони хочуть жити надалі. 

У цьому переконана голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк. 

Шуляк наголосила, що прозорість і підзвітність процесам, повʼязаним з відбудовою, можна забезпечити за трьох умов. По-перше, йдеться про відкритість даних – інформація про проєкти, фінансування, етапи реалізації повинна бути доступною всім громадянам. По-друге, про цифровізацію, тобто про моніторинг, звітування та управління проєктами відновлення через цифрові інструменти. По-третє, про максимальну залученість громадян на всіх етапах планування та реалізації проєктів, щоб врахувати потреби місцевих громад.

Читайте:

У Раді пояснили, що стоїть на заваді міжнародних інвестицій у відбудову України

Водночас парламентарка акцентувала: важливим не лише голосом, а й учасником процесів, повʼяних з відбудовою, має стати саме українська молодь, оскільки від її бачення того, в яких громадах вони хочуть жити надалі, багато у чому залежить курс української відбудови за принципом «краще, ніж було». 

За словами Шуляк, напрямами роботи для молоді можуть стати, зокрема:

• Створення інклюзивних просторів;
• Створення і розвиток молодіжної інфраструктури;
• Ветеранські простори;
• Маршрути безбар’єрності тощо.

Більше того, нардепка зазначила, що наразі українська молодь з 14 років уже має можливість долучатися до ухвалення рішень через Національну раду з питань молоді при Кабінеті міністрів України. Крім цього, це можливо і на місцевому рівні – через молодіжні ради та радників з питань молоді.  

Також, додала Шуляк, у молоді з 14 років є право ініціювати та брати участь у формах місцевої демократії. Це стало можливим завдяки ухваленим у минулому році змінам до Закону України №3703-IX щодо місцевого народовладдя (законопроєкт №7283).

Читайте:

Створення плану просторового розвитку: детальний алгоритм дій для громад

Йдеться, пояснила вона, про такі форми:

• Місцева ініціатива;
• Громадські слухання;
• Публічні консультації;
• Консультативно-дорадчий орган тощо.

«Молодь віком від 14 років вже може виступати як представники дорадчих органів, брати участь у публічних консультаціях та офіційних обговореннях. І у такий спосіб, наприклад, впливати навіть на розподіл місцевих бюджетів. Дуже важливо, щоб ця категорія громадян привносила свій погляд у відновлення. Завдяки ухваленим змінам, молоде покоління українців отримує всі ті інструменти народовладдя, які матимуть і більш дорослі громадяни. Для них це величезний шанс брати участь у підготовці проєктів рішень, які будуть виноситись і голосуватись на сесіях», – пояснила Шуляк. 

Водночас вона акцентувала на тому, що такий курс абсолютно відповідає євроінтеграційному, оскільки у країнах ЄС подекуди навіть ухвалення місцевих бюджетів не може проводитись без попередніх консультацій з молодіжними організаціями. Так, зокрема, у Франції у понад 2000 муніципалітетах працюють муніципальні молодіжні ради, завдяки яким молодь бере участь у проєктах благоустрою, культурних ініціативах, дорадчих функціях. У Німеччині діють дорадчі органи при муніципалітетах. Молодь має право подавати пропозиції до місцевої ради, а іноді й вето на рішення, що стосуються молодіжної політики. У Фінляндії закон зобов’язує муніципалітети створювати молодіжні ради з правом консультувати муніципальні органи.

«У багатьох країнах ЄС перед ухваленням місцевих стратегій чи бюджетів муніципалітети зобов’язані проводити консультації з молодіжними організаціями. Наприклад, у Швеції, Данії, Норвегії. Це нормальна і ефективна практика», – наголосила Шуляк. 

Наостанок вона додала, що процеси з відновлення та відбудови України мають бути максимально інклюзивними. Так, нині українські територіальні громади активно створюють програми свого комплексного відновлення (ПКВ), деякі з яких почали затверджувати ще наприкінці 2023 року. На основі цього документа і заходів, прописаних у них, надалі зможуть розроблятися в тому числі й генеральні плани. Але перед затвердженням ПКВ вона має пройти низку обговорень. Тому важливо, щоб до них долучалася і молодь, оскільки саме вона у подальшому житиме в тому середовищі, яке і буде створено за допомогою ПКВ.

 Вогнестійкість та безпека: Чому THERMOWOOL – кращий вибір для сучасних будівель