Перевірка будівель, поруч із зруйнованими
При плануванні відновлення громадам необхідно враховувати не лише кількість безпосередньо зруйнованих обʼєктів, а і стан будівель, що знаходяться в радіусі 1 км від них - навіть попри те, що візуально вони здаються цілими. Разом з безпековими, екологічними, демографічними і економічними чинниками, цей фактор не менш важливий при створенні Програм комплексного відновлення, над якими вже працює більше ніж третина українських громад.
На цьому наголошує голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.
За її словами, будь-яка громада має планувати процеси відновлення на основі реальних даних, а не приблизних оцінок. Важливо враховувати безпекові, екологічні, демографічні, економічні нюанси. Окрему увагу слід приділити неочевидним пошкодженням: навіть ті будівлі, які візуально виглядають уцілілими, можуть мати мікротріщини у тримальних конструкціях. Такі пошкодження часто непомітні без спеціальної діагностики, але вони становлять серйозну загрозу.
«Цей аспект підтверджують і фахівці, зокрема, науково-технічного центру Академії будівництва України. Вони зауважують - будь-який вибух у радіусі до одного 1 км може викликати мікротріщини в будівлях. А це загроза не лише для фасадів, а й для тримальних конструкцій. Старі хрущовки, панельні будинки, історичні споруди - все це потребує точного обстеження, сканування та цифрового дублювання», – підкреслила Олена Шуляк.
Монолітно-каркасні будівлі, на відміну від панельних, краще витримують вибухи, сейсмічне навантаження і мають менший ризик прогресивних руйнувань. Саме тому, переконані фахівці, важливо враховувати типи конструкцій під час планування комплексної відбудови.
«Фіксація кожної тріщини - це не просто технічне завдання, це підґрунтя для майбутніх репарацій. Якщо ми не матимемо цифрового двійника будівлі, може складно відновити її точно і довести факт руйнувань у міжнародних судах», – підкреслила Олена Шуляк, посилаючись на висновки науково-технічного центру Академії будівництва України.
Зокрема, фахівці пропонують:
- Проводити 3D-сканування будівель і створювати цифрові двійники;
- Обов’язково перевіряти не лише зруйноване, а й навколишні споруди;
- Надавати перевагу монолітно-каркасним конструкціям;
- Запроваджувати діагностику як норму у процесі планування та відбудови;
- На основі досліджених даних та зібраної інформації, формувати програми комплексного відновлення громад, враховуючи всі виклики, а не лише те, що лежить на поверхні.
«Саме тому програми комплексного відновлення України, над якими зараз працюють українські громади, мають спиратись на якісну діагностику, цифрову фіксацію втрат і прогноз стійкості. Бо якщо ми будуємо майбутнє - воно має бути не просто новим, а й довготривалим. Тільки так відновлення стане не просто латанням руїн, а розумним і стратегічним планом», – резюмувала Олена Шуляк.
Гідроізоляція без компромісів: як праймер SWEETONDALE
покращує надійність покрівель HYDROBASE у найскладніших умовах
Заборонено і буде заблоковано:
- реклама
- спам та шахрайство
- образи, дискримінаційні висловлювання
Редакція не модерує коментарі, відповідальність за зміст коментарів несе автор коментаря. Редакція Build Portal залишає за собою право не погоджуватись з думкою автора коментаря, проте надає свободу слова відповідно до ст. 21, 24 та ст. 34 Конституції України.
Шановні читачі, читайте коментарі вдумливо, пам'ятайте, що автором коментарів можуть бути різні джерела.