STEM-лабораторії, 3D-друк та робототехніка. Громади включають у свої ПКВ нові освітні моделі

Громади включають у свої ПКВ нові освітні моделі

До третини українських територіальних громад, що презентували програми свого комплексного відновлення, планують впроваджувати в навчальні процеси для школярів і студентів більше інноваційних напрямів в освіті. Це один з прикладів, коли один з ключових принципів відбудови – «краще, ніж було» – реалізується у сфері освіти. 

Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.

За її словами, до третини територіальних громад, які вже презентували програми свого комплексного відновлення, планують розвивати освітні програми інноваційних напрямів – від створення STEM-кабінетів у школах до запуску молодіжних IT-хабів та бізнес-інкубаторів. 

STEM-методика в освітній програмі, пояснила Шуляк, полягає в інтегрованому підході до навчання, що охоплює природничі науки, технологію, інженерію та математику. Так, в Ірпені планують звести нову школу, яка серед іншого буде оснащена STEM-лабораторіями, мультимедійними класами, а також відповідатиме принципам безбар’єрності.

На Чергігівщині планують створювати STEM-центри та інноваційні хаби для шкіл і громад, а також лабораторії робототехніки, 3D-друку й інженерних майстерень. Вони мають готувати молодь до сучасних професій і стати платформою для стартапів та освітніх ініціатив.

«На думку місцевої влади, це стимулюватиме розвиток місцевих інновацій. Ба більше, ставку на освіту за STEM-методикою роблять навіть у невеличних селищних громадах – Коропській громаді Новгород-Сіверського району Чернігівської області, а також Михайло-Коцюбинської, де на облаштування кабінетів STEM-освіти планують витратити 1 млн грн», – зазначила Шуляк. 

На Вінниччині STEM-методику вважають одним із ключових інструментів оновлення шкільної освіти, оскільки це сприятиме залученню молоді до інженерних і технологічних професій. 

Однак лідером серед громад і регіонів, які мають чіткі плани щодо інноваційної освіти, є Житомирщина, повідомила Шуляк. Місцева влада переконана, що область має потенціал стати регіональним ІТ-хабом – завдяки великій кількості освітніх установ, які готують висококваліфікованих фахівців, та сприятливим умовам для ведення бізнесу.

Зокрема, планується створити ІТ-кластер у Житомирі, який об’єднає місцеві ІТ-компанії, стартапи, освітні та дослідницькі заклади. Це сприятиме співпраці та обміну знаннями між учасниками кластеру. Крім цього, на базі місцевих університетів та науково-дослідних інститутів для підтримки стартапів і технологічних підприємств планують створити щонайменше два технопарки.

«У регіоні мають намір запустити акселераційні програми для стартапів, які допоможуть їм масштабувати свій бізнес та виходити на міжнародні ринки. Також планують впровадження спеціалізованих навчальних програм з ІТ у місцевих університетах. Крім цього, стартапи хочуть забезпечити необхідною інфраструктурою – створити не менше трьох нових коворкінгів та інноваційних хабів до 2028 року», – резюмувала Олена Шуляк. 

 Ruukki Nordic: сучасна класика, яку тепер виробляють в Україні