Держава підбила підсумки 2025 року у сфері житлової політики та будівництва

Житло та відбудова: основні результати 2025 року і плани розвитку на 2026-й 

2025 рік став роком важливих рішень у сфері житлової політики та містобудування. Віцепрем’єр-Міністр з відновлення - Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба визначає стратегічний курс реформ, а заступниця Міністра Наталія Козловська координує їх практичне втілення.

Компенсації та житлові програми 

Державна програма компенсацій «єВідновлення» діє вже понад два роки і стала головним інструментом, завдяки якому українці отримують гроші на ремонт пошкоджених осель або на придбання нового житла замість зруйнованого. Наразі компенсації вже виплачено понад 153,4 тисячам родин на загальну суму 56,997 мільярдів гривень. З них понад 121,4 тис. сімей отримали виплати за пошкоджене житло на суму 11,8 млрд грн та майже 32 тис. сімей отримали компенсацію за знищене житло на суму 45,1 млрд грн.

Цьогоріч команда Мінрозвитку зосередилась на масштабуванні єВідновлення: зокрема, на забезпеченні першочергового доступу до програми внутрішньо переміщеним особам. Для цього Уряд перерозподілив додаткові 15 мільярдів гривень. Завдяки цим коштам вже майже 9 тис. родин ВПО змогли придбати житло за житлові сертифікати у більш безпечних регіонах на загальну суму 12,1 млрд грн. 

Читайте:

Інспектори ДІАМ опрацювали понад 10 000 документів за листопад 2025 року

Крім цього, на початку цього року стала доступною грошова компенсація на відбудову знищеного житла на власній земельній ділянці в рамках єВідновлення. Виплати за цією послугою отримали вже понад 700 родин на загальну суму 998 млн грн.  

Також в межах єВідновлення запрацював механізм дистанційного обстеження зруйнованого житла на територіях активних або можливих бойових дій. Це дозволило нараховувати компенсації тим родинам, які вимушено виїхали, але фізичний огляд зруйнованого житла був неможливим через складну безпекову ситуацію. Тепер комісії проводять такі обстеження дистанційно, фіксуючи факт руйнації житла за фото- та відоматеріалами (в тому числі з БПЛА, отриманими завдяки залученню військових підрозділів), а також супутниковими знімками, отриманими від Державного картографо-геодезичного фонду України, Міноборони або Державного космічного агентства. Завдяки механізму дистанційного обстеження вже майже по 2000 заявам погоджено отримання  компенсацій за знищене майно на загальну суму 2 839 млн. грн 

Також 1 грудня запрацювала нова житлова програма для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій, розроблена Мінрозвитку. На першому етапі участь у програмі доступна внутрішньо переміщеним особам, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни. Вони зможуть отримати житловий ваучер номіналом 2 млн грн. Такий ваучер можна буде використати для купівлі квартири чи будинку, інвестувати його у будівництво або використати кошти для першого внеску чи погашення платежу за іпотекою. Наразі тривають організаційні процедури щодо залучення першого траншу фінансування від міжнародних партнерів – йдеться про 120 млн євро від Банку розвитку Ради Європи. Ці кошти дозволять надати допомогу на купівлю житла для майже 3-х тисяч родин. Також бюджетом на 2026 рік на програму житлових ваучерів для ВПО з ТОТ буде передбачено близько 14 млрд грн. Ці гроші дозволять покрити забезпечення житловими ваучерами ще для 7 тис родин. Нині Мінрозвитку веде перемовини із міжнародними партнерами над залученням додаткового фінансування, аби програма змогла масштабуватись та охопити максимально широке коло сімей. 

Читайте:

Мінрозвитку окреслило ключові результати та плани на наступний рік

Восени стартував новий етап державної програми «Житло для ВПО», яка надає пільгові іпотечні кредити внутрішньо переміщеним особам, що втратили свої домівки через війну. За час роботи програми понад тисяча родин уже змогли придбати нове житло на вигідних умовах. Для поточного етапу програми Мінрозвитку підписало угоду з ЄБРР на 50 млн євро. Ці кошти дозволять забезпечити житлом ще понад тисячу сімей. Програма є повністю окупною для держави: люди поступово повертають кошти через свої кредитні платежі. Крім того, у жовтні Мінрозвитку разом із Держмолодьжитлом та Міжнародною організацією з міграції (МОМ) підписали Меморандум про співпрацю. МОМ надасть додаткові €33 млн, що дасть змогу придбати житло ще приблизно 600 сім’ям ВПО. 

Реформа житлової політики та її адвокація серед міжнародних партнерів

Цього року команда Мінрозвитку зосередилася на комплексній реформі житлової політики. Міністерство підготувало рамковий законопроєкт №12377 «Про основні засади житлової політики», який Верховна Рада ухвалила у першому читанні 16 липня. Закон має замінити застарілий Житловий кодекс 1983 року та створити сучасну, справедливу й інклюзивну систему житлової політики. 

Документ розроблено разом із міжнародними партнерами на виконання Плану Ukraine Facility. Законопроєкт уже доопрацьовано у профільному комітеті та рекомендовано до другого читання. Очікується, що його ухвалять до кінця року.

У 2025 році Мінрозвитку суттєво посилило адвокацію житлової реформи на міжнародних майданчиках. Під час засідань Секторальної робочої групи «Житло» та зустрічей із ключовими партнерами - ЄС, Світовим банком, ЄІБ, CEB, KfW, УВКБ ООН, МОМ та ЄЕК ООН - Міністерство послідовно просувало підтримку житлових програм, пільгової іпотеки для ВПО та фінансування соціального житла в громадах.

Ця системна робота дозволила закріпити житловий сектор як один із ключових пріоритетів повоєнного відновлення України в очах міжнародних партнерів і створила основу для розширення фінансування вже у 2026 році.

Соціальне та доступне житло

У 2025 році житлові програми – капітальне відновлення багатоквартирних будинків, створення доступного та соціального житла – офіційно закріплені серед пріоритетів Середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій на 2026–2028 роки та включені до Єдиного проєктного портфеля держави (ЄПП) на 2026 рік. Це означає, що житловий сектор інтегровано в реформу управління публічними інвестиціями, а відбір проєктів відбуватиметься за єдиними, прозорими критеріями.

Розпочато формування цільового портфеля інвестиційних проєктів у секторі доступного та соціального житла, зокрема:

• «Доступне житло для ВПО з м. Маріуполь». Проєкт будівництва житлового кварталу для маріупольців у Білій Церкві. Проєкт офіційно стартував 5 грудня. Його реалізує Мінрозвитку спільно з Київською обласною військовою адміністрацією, Маріупольською та Білоцерківською міськими громадами. Передбачається створення сучасного житла, яке громада зможе надавати внутрішньо переміщеним особам на пільгових умовах оренди. Будівництво житла для маріупольців складатиметься із декількох черг. У межах першої черги буде зведено близько 1000 квартир, що розраховані на потреби близько 3000 внутрішньо переміщених осіб з Маріуполя. Цю чергу планується завершити до кінця 2026 року. 

Паралельно розпочато процес залучення 100 млн євро змішаного кредитно-грантового фінансування від Європейського інвестиційного банку та Єврокомісії для розбудови системи муніципального (соціального) орендного житла у громадах. 

Вже розпочато відбір громад-учасниць на участь в експериментальному проєкті зі створення Фонду муніципального (соціального) орендного житла. Проєкт передбачає будівництво соціального житла, що перебуватиме у власності громад, і надаватиметься в оренду за цінами, нижчими від ринкових. Насамперед таке житло зможуть орендувати внутрішньо переміщені особи, ветерани, рідні загиблих захисників, вчителі, лікарі, працівники критичної інфраструктури. 

Будівництво та технічне регулювання

У 2025-му році Міністерство розпочало масштабну реформу ціноутворення у будівництві. Команда Мінрозвитку розробила постанову «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану», яку Уряд підтримав у листопаді. 

Постанова встановлює єдині, прозорі та передбачувані правила формування вартості будівельних робіт для проєктів, що фінансуються за рахунок державних коштів. Оновлені правила наблизять систему ціноутворення до реальних ринкових умов, зроблять розрахунок вартості будівництва відкритим і захищеним від маніпуляцій, а також гарантують гідну оплату праці та ефективне використання коштів під час відбудови.  

Вже більше 500 громад та обласних військових адміністрацій доєдналися до спільного Меморандуму щодо впровадження нових правил розрахунку вартості робіт під час відбудови.

Також Мінрозвитку оновило 14 державних будівельних норм. Основні напрями нормування: 

• інклюзія; 
• об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури;
• промислові будівлі та споруди; 
• планування та забудова територій.

Розвиток цифрових інструментів будівництва 

Відбудова потребує прозорих і ефективних рішень у сфері просторового планування. У цьому процесі цифрові інструменти, зокрема Містобудівний кадастр на державному рівні (МБКД), стають невід’ємною складовою для відновлення та містобудівної діяльності для громад, бізнесу та держави в цілому. Цьогоріч запущено публічний геопортал МБКД . Наразі до кадастру вже підключено понад 86 % громад України, внесено 1 718 генеральних планів та 2 287 детальних планів територій.  

Також цифровізацію галузі забезпечує Єдина державна електронна система у сфері будівництва (ЄДЕССБ). Завдяки інтеграції з цифровою системою DREAM і Реєстром пошкодженого та знищеного майна, система сприяє оптимізації процесів відновлення та надає можливість моніторингу реалізації проєктів будівництва. Станом на грудень у системі зареєстровано понад  153 тисячі користувачів – архітекторів, інженерів, проєктантів, забудовників і представників контролюючих органів. Також в ЄДЕССБ зберігається понад 8,8 млн зареєстрованих документів.

За цей рік в ЄДЕССБ були запущені, зокрема, такі послуги: 

• запуск мобільного додатку “Прозоре будівництво” для цифрових виїзних перевірок при прийнятті об'єктів в експлуатацію; 
• розширення Бази даних будівель; 
• запуск push-сповіщень у мобільному застосунку Дія про статус розгляду будівельних робіт. 

Безбар’єрність 

У 2025-му році Мінрозвитку розпочало розробку Законопроєкту “Про основні засади державної політики щодо створення безбар’єрного простору в Україні”.  Закон має охопити всі сфери життя людини – освіту, транспорт, цифрові сервіси, робочі місця, медицину, громадський простір. Ідея в тому, щоб у кожній із цих сфер були єдині вимоги до доступності. Наразі триває активна робота в межах Міжвідомчої робочої групи. Узгоджену редакцію законопроєкту планується фіналізувати до кінця року, а схвалення документу ВРУ – у першій половині 2026-го року. 

Також цьогоріч команда Міністерства  в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської “Без бар’єрів” розпочала реалізацію флагманського проєкту «Рух без бар’єрів» у 15 пілотних громадах. В 13 містах та 2 селищах триває активна робота над облаштовуванням безбар'єрних маршрутів. Транспортно-пішохідні шляхи загальною довжиною майже 100 км в громадах об’єднають вулиці, зупинки транспорту, пішохідні переходи, громадські будівлі, парки, кав’ярні та інші об’єкти. Мета модернізації - доступність оновлених маршрутів, щоб ними могли користуватись люди з інвалідністю, люди старшого віку, батьки з маленькими дітьми та інші маломобільні громадяни. Згодом приклад безбар'єрних маршрутів в пілотних громадах –   масштабовуватиметься на всю країну. Вже до кінця поточного року буде завершено будівництво першої черги безбар’єрних маршрутів у 15 пілотних громадах.  

У 2025 році Міністерство розвитку громад та територій зробило вагомий внесок у цифровізацію політики безбар'єрності: вперше була розроблена та запущена всеукраїнська Мапа безбар'єрності.

Цей цифровий інструмент створено у партнерстві з компанією ЛУН і вже відображає понад 70 тисяч об'єктів, нанесених за результатами всеукраїнського моніторингу доступності в громадах.

Це перший відкритий інструмент, що надає повну та актуальну інформацію про рівень доступності об’єктів у конкретній громаді, що критично важливо для планування маршрутів людьми, які потребують безбар'єрного середовища.

Мапа буде постійно оновлюватися завдяки регулярному моніторингу та розширенню переліку об'єктів для обстеження.

Мінрозвитку ініціювало розробку та впровадження національного стандарту безбар’єрного простору, гармонізованого з міжнародним ISO 21542 - європейським еталоном у сфері доступності, який застосовується в країнах ЄС, Японії, Канаді, Австралії та інших. У 2025 році цей стандарт був офіційно затверджений в Україні та набув чинності як національний, що стало важливим кроком для формування сучасного та інклюзивного середовища. 

Плани на наступний рік 

У 2026 році Мінрозвитку продовжить працювати над системним реформуванням житлової сфери. Зокрема, триватиме робота над розробкою Державної стратегії житлової політики – документу, який має стати наскрізним планом дій, що об'єднує всі етапи планування, будівництва та інвестування житла. Стратегія передбачає впровадження заходів підтримки для створення доступного соціального житла, збільшення кількості житла, доступного для ВПО та інших людей, які нині не можуть орендувати чи придбати житло, в тому числі для осіб з інвалідністю. Очікується схвалення Кабміном Державної стратегії житлової політики у першій половині 2026-го. 

Паралельно формується законодавча база для подальших реформ – зокрема, готується законопроєкт «Про соціальне (орендне) житло», який планується ухвалити до кінця 2026 року, та новий закон «Про управління житловим фондом». 

Продовжиться робота над масштабуванням інвестиційних програм у житловому секторі. Зокрема: 

• Фінальне погодження та запуск інвестиційного проєкту «Муніципального (соціального) житла» обсягом 100 млн євро за підтримки ЄІБ та Європейської Комісії, з початком реалізації у відібраних пілотних громадах; 
• Формування сталого секторального портфеля муніципальних проєктів муніципального (соціального) житла, та проєктів капітального відновлення багатоквартирних будинків в системі DREAM.

Мінрозвитку й надалі вестиме роботу з міжнародної координації та адвокації житлових реформ. Планується: 

• Проведення щонайменше 3–4 тематичних засідань Секторальної робочої групи «Житло» у 2026 році (оренда, соціальне житло, відновлення БКБ, компенсації), узгоджених із логікою Державної стратегії житлової політики.
• Подальша інтеграція відновлення житлового сектору до порядку денного країн-партнерів. 

У 2025-му Мінрозвитку затвердить Кодифікатор будівельної продукції. Усі матеріали, які використовуються в будівництві, отримають уніфікований код. Це дозволить сформувати коректний діапазон ринкових цін та забезпечити однакове розуміння кожної позиції всіма учасниками ринку.

Також з 1 -го січня Україна повністю перейде на європейські процедури надання будівельної продукції на ринку. Мінрозвитку забезпечило умови для цього переходу – зокрема через обов'язкове декларування показників будівельної продукції та здійснення ринкового нагляду.

Крім того, до кінця 2026 року буде створено умови для переходу на проєктування за Єврокодами. Перехід на Єврокоди є ключовим кроком у процесі адаптації національного технічного регулювання до вимог Європейського Союзу. Це необхідна умова для повноцінної інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС та вступу України до Європейського Союзу.

Що стосується цифрових сервісів у будівництві, то планується, що всі громади перейдуть на електронне внесення містобудівної документації в системі Містобудівного кадастру. Також планується валідація та перевірки геопросторових даних при завантаженні містобудівної документації. Надалі розширюватиметься інтеграція МБКД з іншими реєстрами геоданих. Також заплановано впровадження нових сервісів в ЄДЕССБ: електронні реєстри та кабінети для кваліфікаційних центрів енергоаудиторів; новий функціонал у Базі даних будівель; запуск послуги з реєстрації повідомлення по будівельному паспорту в Дії. Крім того, планується, що з наступного року буде запроваджено адміністративний збір за деякі послуги в ЄДЕССБ для бізнесу – це забезпечить сталий розвиток системи. 

Також наступного року очікується прийняття у другому читанні законопроєкту № 6383 щодо впровадження технологій інформаційного моделювання (BIM-технології) у будівництві. Їхнє впровадження є одним із ключових напрямків цифрової трансформації будівництва. BIM-технології – це цифрові моделі, які містять всю інформацію про об’єкт: від архітектурної, конструкторської та технологічної інформації  – до вартості й вимог щодо експлуатації. 

Законопроєкт № 6383 визначає правові засади для поетапного впровадження BIM-технологій, які дозволять отримати вищу якість контролю робіт на всіх етапах, знизити вартість будівництва та підвищити його безпечність.

Також в подальших планах - масштабування проєкту «Рух без бар’єрів» – а саме напрацювання та подальше впровадження кращих практик. Вже понад 700 нових пропозицій безбар’єрних маршрутів підготовлено від громад по всій Україні.

 Андрій Озейчук про важливість ESG, EPD та GWP, а також перспективи EPBD у будівництві