Заступник голови Агентства відновлення окреслив ключові пріоритети роботи

Відновлення інфраструктури потребує нових підходів

1. Портфель міжнародних інвестицій складає 1,8 млрд євро. Які проєкти з нього мають найбільше стратегічне значення для інтеграції України в ЄС?

Сьогодні портфель міжнародних інвестицій Агентства зосереджений на розвитку дорожньої інфраструктури та модернізації пунктів пропуску, і саме ці напрями є критично важливими для інтеграції України до ЄС.

Водночас я б не став виокремлювати окремі проєкти як більш чи менш стратегічно важливі. У нинішніх умовах це фактично неможливо, адже кожен відремонтований кілометр дороги і кожне рішення, яке пришвидшує прикордонну та військову логістику, мають значення. Особливо в період, коли Україна перебуває у стані повномасштабної війни. При цьому вона набрала найвищу євроінтеграційну швидкість за історію незалежності, і ми маємо забезпечити цей шлях.
Кожен наш проєкт за підтримки ЄБРР, Світового банку, Європейського інвестиційного банку – це частина більш системного бачення майбутнього України, де перетин кордону буде помітним лише за знаками, а не за якістю інфраструктури.

2. Наскільки реалістично досягти статусу транзитної країни «від моря до моря» протягом найближчих кількох років після закінчення війни?

Я б сказав, що це абсолютно реалістична ціль, але за умови системної і послідовної роботи держави, міжнародних партнерів та бізнесу вже зараз і в перші роки після завершення війни.

Україна має для цього сильне географічне положення, природний транзитний потенціал і об’єктивну потребу Європи в нових, більш стійких логістичних маршрутах. Але статус країни «від моря до моря» – не лише про географію. Це насамперед про якість інфраструктури, пропускну спроможність кордону, швидкість процедур, узгодженість із європейськими правилами та надійність логістики загалом.

Чи можна досягти цього за кілька років після війни? Так, цілком. Але, ймовірно, йтиметься не про одномоментне набуття такого статусу, а про поетапне зміцнення ролі України як ключового логістичного і транспортного вузла між Балтійським, Чорним та Адріатичним напрямками.

Тобто це не питання віддаленої перспективи, а завдання, над яким потрібно працювати вже зараз. І саме від того, наскільки якісно ми відбудуємо та модернізуємо інфраструктуру сьогодні, залежатиме, наскільки швидко Україна зможе реалізувати цей потенціал завтра.

3. Яким є практичний результат трансформації роботи Агентства з міжнародними фінансовими інститутами – ЄБРР, ЄІБ, Світовим банком?

Практичний результат цієї трансформації – це передусім перехід від фрагментованої роботи з проєктами до системного, зрозумілого і передбачуваного підходу, який відповідає очікуванням міжнародних фінансових інституцій.

Ми фактично вибудували єдину модель взаємодії: із чіткою пріоритизацією проєктів, зрозумілою підготовкою, централізованим управлінням і супроводом на всіх етапах реалізації. Це дозволяє міжнародним партнерам, таким як ЄБРР, ЄІБ та Світовий банк, працювати з нами швидше, ефективніше і з меншими ризиками.

І, мабуть, ключове – ми поступово переходимо від реактивної моделі до проактивної: не просто реалізуємо окремі проєкти, а формуємо портфель інвестицій, який узгоджується з національними пріоритетами та логікою інтеграції України до ЄС.

4. У чому зараз найбільші перешкоди в реалізації інфраструктурних проєктів – у фінансуванні, дозволах, кадрах чи безпеці?

Якщо коротко, сьогодні це не одна окрема перешкода, а поєднання кількох факторів, які взаємно впливають один на одного.

Безпека, безумовно, залишається ключовим викликом. Робота в прифронтових регіонах, ризики обстрілів, необхідність додаткових інженерних рішень для захисту об’єктів – усе це впливає і на строки, і на вартість реалізації проєктів.

Другий фактор – це фінансування. Потреби значно перевищують доступні ресурси, тому питання пріоритизації і максимально ефективного використання коштів стає критично важливим.

Також є питання процедур і підготовки проєктів. Ми вже суттєво просунулися в їх спрощенні та стандартизації, але в умовах масштабної відбудови швидкість прийняття рішень і узгоджень залишається важливим фактором.

І, звісно, кадровий ресурс як на рівні державних інституцій, так і на ринку. Реалізація великої кількості складних інфраструктурних проєктів одночасно потребує сильної інженерної, управлінської та технічної спроможності.

Водночас важливо, що всі ці виклики ми вже системно адресуємо через централізацію управління проєктами, співпрацю з міжнародними партнерами та впровадження більш ефективних підходів до реалізації. Тобто йдеться не про бар’єри, які неможливо подолати, а про зони, де зараз зосереджена основна робота.

5. Який один проєкт із поточного портфеля ви б назвали символом майбутньої відбудованої України?

Чесно кажучи, складно виділити один конкретний проєкт, який би став символом, адже відбудова України відбувається одночасно в багатьох напрямках.

Але якщо говорити про символ у ширшому сенсі, я б назвав не окремий об’єкт, а підхід – модернізацію прикордонної інфраструктури та розвиток транспортних коридорів до ЄС, буквально фізичне об’єднання України з Європейським Союзом у плані інфраструктури.

Саме ці проєкти сьогодні поєднують у собі кілька ключових речей: ефективність використання коштів, відповідність європейським стандартам і безпосередній вплив на економіку. Вони буквально відкривають Україну для торгівлі, для інвестицій, для людей.

Кожен оновлений пункт пропуску, кожна відремонтована дорога до кордону – це не просто інфраструктура. Це про нову якість взаємодії з Європою і про те, як виглядатиме Україна після відновлення: сучасна, інтегрована і відкрита.

Тому символом я б назвав саме цю трансформацію – процес, коли інфраструктура перестає бути «слабким місцем» і стає точкою зростання для всієї країни.

 50 років без заміни: чому XPS STYROPLIT — це інвестиція, а не витрата