Іван Салій: "Німецькі стандарти для України і українців". ч.3

БЛОГ 

Іван Салій про німецький досвід

Продовження. Перші дві частини читайте тут і тут.

ЗАВОДИ

Деревопереробка

EGGER Holzwerkstoffe Wismar GmbH & Co – провідний виробник дерев’яних будівельних матеріалів.

Група EGGER – має 18 підприємств у світі і в 90 країн експортує продукцію. Нове (з 1999 року) підприємство біля моря, за 150 км від Гамбурга, 90 га територія. Виготовляє МДФ, ДСП, OSB, клеї та смоли, 70 декорів підлоги. 1000 працюючих, з них 42 працівники навчають за 7 професіями.

10 млн куб.м сировини – деревина 90% – з Німеччини, 10% – з Балтійських країн.

Сповідують технологію сталого розвитку:

Інвестиції в зростання, розвиток.
Інвестиції на удосконалення наявного виробництва.
Інвестиції у виробництво «зеленої» енергії для власних потреб та на продаж.
Реалізують програму зменшення викидів CO2 2013-2020 на 25% → вписуються з випередженням.

Мають ТЕЦ, спалюють відходи деревини, сміття та пластик, і навіть старі меблі, які збирають і здають на спалення громади. Тобто налагоджено зрозумілу систему утилізації відходів із вмістом деревини на рівні селища, міста, громади.

Цемент

Holcim Deutschland GmbH – найбільший екологічно орієнтований виробник цементу в Європі.

Holcim Deutschland GmbH (46 км від Гамбурга) – входить до складу велетенської групи «Lafarge». 150 років, сімейний бізнес в 5-му поколінні.

Потужний кар’єр крейди… Тому мокрий спосіб виробництва цементу.

1,46 млн тонн цементу – найбільший виробник в Німеччині. (Довідково: виробництво цементу в Німеччині – 34 млн. тонн на рік, 46 заводів, а в Україні 10,0 млн тонн на рік, 12 заводів).

Виробляється на рік по 300 кг цементу на 1 мешканця Німеччини, в Китаї – по 1 тонні на мешканця.

Виробництво, технології традиційні, але тут добре обчислюють:

На кожну 1 т СО2 потрібен сертифікат за 20 євро.

Тому вугілля для випалу становить лише 20%.

80% – альтернативне паливо: пластик, оливи, шини, руберойд і т.д. – на ці викиди не потрібний сертифікат.

Власна ТЕЦ та вітроелектростанція і десятки власних вітряків.

Голова правління ПАТ «Івано-Франківськцемент» Микола Федорович Круць біля офісу утримує зелений газон, щоби свідчити – викидів пилу-цементу немає. Тут по всій території, будь-який клапоть – зелений газон і виняткова чистота – парадокс.

Технологія звична, що в Івано-Франківську, що в Білорусі, що в Гамбурзі – ліфт, на висоті ≈70 метрів оглядовий майданчик і система підготовки шихти в кільцеву, горизонтальну піч, в якій температура до 2000˚С.

Ані диму, ані пилу.

Зате лабораторія заводська – фантастика: проби сировини та продукції автоматично відбираються і по пневмопошті надходять до лабораторії. Тут лабораторія без лаборантів.

Робот відбирає пробу, подає на прес, де формується «таблетка-проба» і далі подає її на транспортер до нового робота на аналізи, які фіксуються в комп’ютері.

P.S: ГАМБУРГ – давній морський порт на річці Ельбі за 100 км від моря.1,8 млн. населення, 12 млн. відвідувачів. 2500 мостів. Вражають тунелі для автотранспорту, пішоходів та велосипедистів: старий тунель під Ельбою довжиною 426 метрів збудований ще в 1911 році, сто років тому. Сучасний тунель (збудовано в 1975 році) довжиною в 3325 метрів в чотири труби.

Ельбська філармонія – не лише символ Гамбурга, а й світова перлина архітектурного мистецтва, будівництво тривало 10 років та коштувало 789 млн. євро.

Будується, наявні будови монументальні, на 80% – цегла червона, місцева, архітектура різноманітна.

Ні обвалених фасадів, ні ям, і навіть латок на дорогах і тротуарах.

Вдень люди не снують вулицями і транспортних заторів не траплялось в місті. Але напередодні Різдва на площі біля мерії ярмарок: туристи… тиснява… продають сувеніри, глінтвейн, сосиски… музика, розваги.

Словом, все як у людей. Вдень не траплялись і транспортні затори.

Київ же ввесь світовий день в заторах, всі хтозна куди їдуть, порушують правила.

В Гамбурзі водій автобуса наголошує пасажирам, що необхідно пристебнути паски безпеки, бо перевіряють, штраф – 80 євро сплачує пасажир. І тут ми на півгодини-годину ставали німцями – усі із закріпленими пасками.

Нам, українцям, «паски» потрібні і в транспорті… і в енергоефективності.

Джерело: Всеукраїнська спілка виробників будматеріалів