На будівельному ринку – гостра нестача професіоналів: що з цим робити?

Держава – це в першу чергу люди

Сьогодні на будівельному ринку гостро відчувається нестача професіоналів абсолютно всіх напрямків. Про вихід з ціїй ситуації розмірковує Олена Ямпольська, головний проектний інженер девелоперської компанії DC Evolution.

Якщо умовно розділити кадри на робочих, менеджмент і проектувальників, то серед першої групи знайти кваліфікованих працівників досить складно.

Досвідчені фахівці намагаються виїхати, а молодих неохоче беруть на роботу. Відбувається певний природний відбір: щоб отримати роботу «зеленому» працівникові потрібно вміти швидко навчатися, визнавати свої помилки, виправлятися і швидко впроваджувати сучасні технології і процеси. Є і так звана «еліта» – вони не прагнуть виїхати з країни, їх передають з рук в руки, як фахівців високого класу, і часто саме вони диктують свої умови роботодавцю.

Для другого і третього напрямків істотно змінилася система освіти – вона стала менш якісною, вузькоспеціалізованою і при цьому не закладає навичок саморозвитку і навчання, розробки стратегій та шляхів вирішення проблем.

За останні 4 місяці ми провели більше 50 співбесід на посаду архітектора – жоден фахівець у віці до 35 років не зміг надати підтвердження своїй професійній діяльності хоча б на середньому виконавському рівні. Основна проблема – вузьке осмислення поставленої задачі: якщо є завдання опрацювати вузол, то здобувач навіть не намагається вийти роботою за межі цього вузла і зрозуміти його вплив на проєкт – він просто не вважає, що це його завдання. Якщо раніше можна було почути раціональні пропозиції, побачити ініціативу, то зараз превалюють концепції «ніхто нікому нічого не винен» та «це не моя зона відповідальності».

Після здобуття Україною незалежності сформувався тренд у всьому дивитися на Захід – на їхній формат навчання, на їхній підхід до ведення бізнесу. Але спроба переорієнтуватися на західну модель навчання не враховувала ні нашу реальність, ні менталітет, ні рівень життя і захищеності. Тому в підсумку ми отримали кілька поколінь недоспеціалістів. Кадровий голод – це вже результат двосторонньої проблеми: немає професійного навчання з одного боку, і бажання інвестора/власника отримати відразу готового професіонала з іншого боку.

Підприємці не хочуть вкладати гроші в довготривалі проекти і чекати дивідендів у вигляді грамотних фахівців. На це потрібно від 3 до 7 років (навчання плюс практика). Також високий ризик того, що навченого фахівця потім переманять на більш високу зарплату. Крім того, щоб ростити фахівця, необхідна сильна корпоративна культура, дух і віра компанії в свого співробітника.

Так, сьогодні дуже багато різноманітних майстер-класів та курсів з підвищення кваліфікації. Інформативно це? Безумовно. Чи допомагає це? Як показує результат – ні. Є така тенденція – під час будь-якої кризи, як гриби після дощу, зазвичай ростуть курси і програми, які обіцяють розповісти золоті правила і найвірніші кроки, що дозволять пізнати істину бізнесу і неодмінно приведуть до успіху. Люди хочуть отримати просту інструкцію, але жодна з програм не несе відповідальність за результат, тому і результату немає. Але безумовно є і винятки. Я знаю кілька реальних програм, де борються за те, щоб слухач вийшов фахівцем, а не просто прослухав курс, як це фактично пишеться у всіх сертифікатах.

Але ситуацію можна змінити. Необхідно створити соціальний проект за участю держави – зобов'язати певну частину будівельного бізнесу брати до себе на практику студентів, використовуючи соціальну рекламу піднімати значимість і повагу до робочих спеціальностей, мотивувати на постійне навчання та зростання, починаючи зі школи проводити заняття з профорієнтації. Це дозволить утримувати мотивацію людини в своєму розвитку, чого так не вистачає сьогодні. Адже держава – це в першу чергу люди!

Читайте также:

• Кадровый дефицит в строительстве: причины и варианты решения
• Людей в стране в десятки тысяч раз больше, чем нужно одной отдельно взятой компании – Кирилл Куницкий