Платний в'їзд транспорту до центру Києва: чи реальний проект?

Навіщо обмежувати в’їзд авто в центр?

За в’їзд до центру Києва потрібно платити - радник міського голови Максим Бахматов.

«Їздити в центр на машині має бути платно, дорого і боляче. Якщо ти багатий і тобі дуже треба – в’їжджай. Якщо тобі не дуже треба, залиш машину і їдь на метро, йди пішки – у нас не такий великий центр».

Запитуємо в транспортного експерта, гендиректора компанії А+С Україна Дмитра Беспалова, чи можливо цю ідею втілити сьогодні в місті. Коротко переказуємо його аргументи.

В’їзд автівок у центр обмежують у великих містах Європи: Лондоні, Мадриді, Берліні. Досвід показує, що це поліпшує безпеку та комфорт пішоходів. Так зменшується і кількість заторів, що дає більше простору громадському транспорту. Крім того, знижує кількість викидів, що безпосередньо впливає на здоров’я жителів. У години пік у Київ в’їжджає близько 100 тисяч авто, більша частина з них перетинає центральну частину міста.

Чи реально зробити це в Києві і як?

Плату за в’їзд до центру міста запроваджують з ДВОХ ПРИЧИН: якщо в центру міста є значний транзитний потенціал і якщо у місті критична ситуація з паркуванням. Для Киева актуальні обидва.

«У Києві радіально-кільцева структура планування. Будь-яке місто, сплановане таким чином, має значний транзитний рух через центр, і з цим мало що можна вдіяти. Тому вигадали брати плату за транзитний трафік. Як приклад можна навести Лондон, у них це називається «податок на затори».

Утім таке регулювання складно запровадити технічно. Тобто складно брати кошти за в’їзд до центру з кожного водія. Якщо це робити за прикладом платних магістралей, то потрібно облаштовувати спеціальні хаби, у яких водії сплачують кошти. Це неможливо зробити всередині Києва, адже земля у центрі міста дуже цінна. Ще один варіант: змушувати кожного водія поміщати в машину прилад з GPS, а потім вираховувати з нього кошти, якщо він перетнув лінію центру.

Тому інші міста запроваджують платний в’їзд у центр способом підвищення плат за паркування. У центр міста можна буде в’їхати автівкою, але треба оплатити дороговартісну парковку.

«Це ціна за привілей користування приватним авто в центрі міста. Ти маєш право користуватись ним, але це буде дорого».

Впроваджують це за схемою «аукціону», яка дає змогу завжди зберігати 15% вільних паркомісць. Як це працює: наприклад, у центрі є 10 тисяч паркомісць, з яких мають бути вільними 15%. Коли вільними залишаються тільки 10%, місто підвищує тариф: у результаті багато водіїв припиняє їздити в центр, бо для них це буде занадто дорого. Хвиля спадає, попит знову зростає, парковки поступово заповнюються і тариф збільшують знову.

Гроші, які місто отримає від сплати за паркування (у випадку Києва це сотні мільйонів гривень на місяць), треба використати для розвитку альтернативи – закупити більше громадського транспорту і зробити його зручнішим. «Я хочу припаркуватись у центрі легально і можу заплатити за це 200 гривень за годину. Хтось готовий 20 гривень, а я 200. Тому місто повинне віддати це паркомісце мені, тому що я заплачу більше грошей. Потім місто бере мої гроші і вкладає в розвиток громадського транспорту».

«Але я не вводив би таке регулювання до того моменту, поки місто не забезпечить гідну альтернативу приватному автомобілю у центрі міста. Спочатку треба навести лад з громадським транспортом».

Що з паркуванням?

Загалом у Києві понад 20 тисяч паркувальних місць, на які припадає понад 700 тисяч автомобілів. Це створює дуже великий дефіцит парковок, який наразі становить 90%. Тобто 90% автомобілів, які рухаються Києвом, – це потенційні порушники правил паркування. Водії можуть паркуватись у дворах, на газонах чи тротуарах – але це так чи інак порушує чиїсь права або правила дорожнього руху.

«Треба навчити київських водіїв платити хоча б що-небудь на цьому етапі. Ми можемо піти трьома шляхами: наводити лад у громадському транспорті, евакуювати неправильно припарковані авто або привчати водіїв платити хоча б ті гроші, які встановлені сьогодні (10 гривень за годину). Краще піти цими трьома шляхами одночасно».

Чи допоможуть перехоплювальні паркінги?

Перехоплювальні паркінги – це автостоянки, які облаштовують на в’їзді у місто біля швидкісного громадського транспорту, щоб «перехопити» населення з передмість. Вони можуть бути дієвими, але не розв’яжуть проблему завантаженого центру. До того ж основний швидкісний громадський транспорт Києва – метрополітен – і так перевантажений. «Метро вже майже не вміщає пасажирів, воно вже досягло межі провізної здатності. На червону гілку просто іноді неможливо сісти у вагон. Коли збільшити потік метрополітену на кількасот тисяч пасажирів – це буде небезпечно».

Чи стануть дієвими платні парковки?

Неможливо спрогнозувати, але можна порахувати. Щоб з’ясувати, чи є дієвим певне інфраструктурне рішення, стежать за двома показниками: часом і грошима. Якщо після запровадження платного в'їзду, наприклад, на громадському транспорті дорога до центру займатиме 20 хвилин, а на авто 1 годину і 20 хвилин, то більше людей обиратимуть громадський транспорт. Аналогічно з вартістю: якщо поїздка до центру буде коштувати 8 гривень на громадському транспорті (за умови, що він буде зручним) та 208 гривень на індивідуальному авто, більше жителів віддаватимуть перевагу першому варіанту. Нині ситуація у Києві не така, тому центр захаращений автомобілями.

Європа та авто в центрі

У німецькому Лейпцигу взагалі перекрили історичний центр міста для автомобілів. Сюди можна лише під’їхати на авто і залишити його в підземному паркінгу. Тож центр міста став майже повністю пішохідний, тут облаштували велодоріжки, частиною центру курсує тільки електробус. Люди на інвалідних візках пересуваються центром міста без перешкод.

У центрі Мадрида обмежили рух старих автомобілів і тих, які найбільше забруднюють атмосферу. Усі водії мають перевірити викиди своїх авто: у категорію «старих» потраплять близько 20% автівок, які в’їжджають у центр міста.

В Амстердамі влада міста вирішила взагалі заборонити в’їжджати до центру транспорту, який забруднює довкілля. Повністю це хочуть реалізувати до 2020 року, але спочатку сюди не пускатимуть авто з дизельним двигуном, якщо вік машини перевищує 15 років.

А в норвезькому Осло до кінця року планують заборонити використання всіх автомобілів у центрі. Ще за шість років у країні почне діяти заборона на авто з двигунами внутрішнього згоряння.

Читайте також про те, що новий голова "Укравтодору" розповів про те, коли в Україні можуть з'явитися платні дороги. А також про те, що Україні нададуть 900 млн євро на реконструкцію та будівництво автошляхів.