Як зміняться міста під впливом пандемії: шість концептів (ФОТО, ВІДЕО)

Як пандемія вплине на міста

Хвороби формують міста. Деякі з найбільш знакових подій у сфері міського планування та управління, наприклад, створення лондонської Столичної робітничої ради та каналізація Лондона, стали відповіддю на спалахи холери у 1850-х роках, що забрали 10 тис життів.

Тепер до списку інфекційних захворювань, що включає іспанський грип 1918 року в Нью-Йорку та Мехіко, епідемію вірусу Ебола в Західній Африці у 2014 році, приєднується COVID-19.

Урбаністи вважають, що після закінчення пандемії світ загалом і міста зокрема позбудуться наївного переконання, що "з нами нічого не станеться", і будуть більш відповідально забезпечувати стійкість до майбутніх пандемій.

"Ми можемо бути впевнені в одному: нас підстерігають інші лиха. Підготовка до наступної надзвичайної ситуації повинна початися сьогодні", – вважає редактор видання Smart Cities World Сью Уїк.

Представляємо публікації найбільш авторитетних світових видань, щоб з'ясувати, як, на думку експертів у сфері містобудування, пандемія COVID-19 вплине на розвиток міст світу.

6. Популяризація альтернатив громадському та автомобільному транспорту

Боротьба з пандемією радикально скоротила кількість пасажирів у громадському транспорті. Мери багатьох міст перекривають вулиці для руху громадського транспорту і приватних автомобілів, стимулюючи розвиток велосипедної інфраструктури.

Мер Боготи (Колумбія) Клаудіа Лопес оголосила, що відома у 2,5 тис містах світу традиція Ciclovia(закриття в певні дні тижня низки вулиць для авто і відкриття їх для велосипедистів, пішоходів і бігунів) діятиме не тільки в неділю, а й в інші дні.

У результаті понад 76 км перекритих вулиць міста стали доступні для пересування на велосипеді. Вони доповнили постійну мережу міських велосипедних доріжок протяжністю 500 км.

ДЖЕРЕЛО: BOGOTA

Ciclovia в Медельїні (Колумбія), 2017 рік

CicLAvia в Лос-Анджелесі (США), 2019 рік

Спостерігається сплеск активності велосипедистів у Нью-Йорку, Філадельфії, деяких містах Китаю. Збільшення велосипедного трафіку підвищило увагу жителів до безпеки велосипедної інфраструктури.

У відповідь на заклик мера Нью-Йорка Білла де Блазі "їздити на велосипеді або ходити на роботу пішки" неприбуткова організація "Транспортні альтернативи" подала в мерію петицію з вимогою екстреного розширення мережі велодоріжок та інших змін міської інфраструктури.

Читайте:

Новая реальность: как изменится мир после пандемии (ФОТО)

5. Розквіт віддаленої роботи

Цінність близькості місця проживання до місця роботи через введені карантинні обмеження йде на спад. Оскільки багато співробітників переходять на формат віддаленої роботи, вони переглядають свою залежність від забудованих мегаполісів, де вартість життя часто висока.

У жителів міст з'являється можливість здобути більшу незалежність і гнучкість. Це знизить навантаження на автомобільну інфраструктуру, особливо в тій місцевості, де поїздка на роботу на автомобілі є нормою.

Ця тенденція також знизить обсяг викидів CO2, а час, який люди проводили в заторах, можна буде використовувати для роботи або відпочинку.

Розквіт віддаленої роботи також здатний оживити передмістя і невеликі міста, створити нові культурні центри, локальні підприємства, сприяти розширенню спільнот і соціальних зв'язків.

4. Зниження щільності міської забудови

"Тепер ви будете часто порівнювати цінність міського ущільнення з його ризиками в разі спалаху смертельної хвороби", – говорить професор глобальної міської політики Школи дизайну Мельбурнського університету Мішель Акуто.

За його словами, COVID-19 ставить фундаментальний виклик стратегії управління урбанізацією: 

"Гонконг має щільність населення 6 683 осіб на кв км (Київ – 3 408 осіб на кв км. – Авт.). Переосмислення управління щільністю – ключ до довгострокового виживання в пандемічному світі".

За підсумками пандемії міські планувальники зіткнуться з протиріччям: прагненням населення концентруватися в містах та необхідністю поділу населення для запобігання передаванню інфекції.

"Ми знижуємо щільність населення, на те є вагомі причини, але загалом щільність – це добре: більш щільні міста більш енергоефективні.

У довгостроковій перспективі виникне конфлікт між вимогами охорони здоров'я та енергоефективності", – каже професор Массачусетського технологічного інституту і старший радник ООН з програми із зміни клімату та міст Річард Сеннетт.

В останні роки міста світу, розташовані південніше, ростуть в результаті внутрішньої міграції із сіл. Міста, розташовані північніше, розвиваються в протилежному напрямку: заможні жителі користуються перевагами віддаленої роботи і переїжджають в менші міста і села, де дешевша нерухомість і вища якість життя.

3. Прискорення розвитку "розумних" міст

Пандемія може прискорити розвиток цифрової інфраструктури в містах.

У Південній Кореї, де один з найнижчих показників смертності від COVID-19, для контролю за захворюванням використовували спірне нововведення.

Після спалаху близькосхідного респіраторного синдрому (MERS) у 2015 році влада отримала право збирати дані із смартфонів та кредитних карток з метою встановлення індивідуального профілю руху хворих.

Потім ці дані в анонімній формі передаються на додатки, і кожен може дізнатися, чи не контактував він з інфікованою особою. Це допомогло Південній Кореї зупинити поширення COVID-19 лише за десять днів.

У Китаї керівництво країни заручилося допомогою технологічних компаній Alibaba і Tencent, щоб аналізувати "великі дані" і передбачати появу кластерів передавання інфекції.

Якщо уряди Південної Кореї і Китаю прийдуть до висновку, що "розумні" міста Сонгдо (Південна Корея) і Шеньчжень (Китай) виявилися більш безпечними з точки зору охорони здоров'я, тоді можна очікувати більш активних зусиль з цифрової реєстрації поведінки населення в міських районах.

Це спровокує ще більш запеклі дебати про правомірність такого стеження за людьми з боку держав і корпорацій.

2. Повзучий авторитаризм

Сеннетт також говорить про "примару повзучого авторитаризму", коли надзвичайні заходи з боротьби з пандемією стають постійними.

"Якщо ви вивчите історію, починаючи з французької революції і закінчуючи 11 вересня в США, то побачите, що потрібні були століття для викорінення деяких правил, запроваджених урядами різних країн для контролю за міським населенням в періоди криз", – відзначає професор.

Він додає, що за часів етнонаціоналізму, коли праві популісти посіли виборні посади в багатьох країнах, одним з наслідків коронавірусу може стати ідея встановлення кордонів навколо міст.

Читайте:

20 ідей урбаніста: що побудувати замість транспортних розв’язок (ФОТО)

1. Цифрова інфраструктура може стати новою санітарією

Коли в місті Тегу (Південна Корея) різко зросла кількість інфікованих, уряд реалізував стратегію відкритих даних та участі громадськості в їх обробці. Це спричинило як критику, так і появу нових інструментів протидії пандемії.

Південна Корея попросила людей використовувати на карантині мобільні додатки, які дозволяють зв'язуватися з лікарями, для самодіагностики. Були запущені мобільні додатки і сайти, які на основі зібраних даних надавали інформацію про поширення хвороби.

«Коронакарта» Південної Кореї, ДЖЕРЕЛО: CORONAMAP

Мобільний додаток The Corona 100m, ДЖЕРЕЛО: NYPOST

Створена студентом коледжу і заповнена урядовими даними інтерактивна карта показує місця, які відвідували заражені люди. Додаток The Corona 100m використовує ці дані для інформування громадян, коли вони перебувають в межах 100 метрів від цих місць.

"Планування і будівництво народилися з розвитку санітарії 19 століття як відповідь на поширення малярії і холери. Цифрова інфраструктура може стати санітарією нашого часу", – резюмує Акуто.

Читайте також: Пандемия COVID-19 в искусстве: впечатляющие граффити и картины (ФОТО, ВИДЕО)