Ексклюзивна дискусійна панель «Планування і оновлення міст: виклики сьогодення». Про що говорили головні архітектори міст (ФОТО)

Планування і оновлення міст:
виклики сьогодення

9-го червня в рамках форуму "Smart Building" Конфедерація будівельників України провела ексклюзивну дискусійну панель «Планування і оновлення міст: виклики сьогодення».

Обговорили проблеми та виклики у будівельній галузі, з якими стикаються сучасні міста.

Як проходив форум "Smart Building": дивіться фотозвіт від Build Portal

На дискусійній панелі були присутні експерти ринку та головні архітектори міст

• Олександр Чижевський- Президент «Національної Спілки Архітекторів України»;
• Віталій Бойко - Засновник Urban Experts;
• Андрій Миргородський - Заслужений архітектор України;
• Наталія Хілько- Головний архітектор Чернівців;
• Дмитро Баглаєв - Головний архітектор міста Славутич;
• Михайло Сапон- Головний архітектор Ірпеня;
• Світлана Батинчук - Головний архітектор Броварів;
• Іван Шпилевський - Головний архітектор Українського державного науково-дослідницького інституту проєктування міст «ДІПРОМІСТО».

Відкрив ексклюзивну панель Президент КБУ Лев Парцхаладзе: 

«Місто - це не випадковість, а результат послідовних бачень і цілей. Хочу відмітити, що з кожним роком змінюються тенденції та тренди у будівельній галузі. За даними ООН у 2030 році 6 із 10 людей будуть жити у містах. Відповідно, для нас дуже важливо бачити, якими будуть міста та їх планування, і безумовно генеральні плани створюються не на 5 років, а на десятки. Хочу також зазначити, що ще в далекому 2003 году був намічений старт проекту KYIV CITY. Тоді з різних країн були запрошені 13 випускників Гарвардського університету, яким дали технічне завдання в розробці KYIV CITY. Вони створили концепцію трохи більше, ніж за місяць. На жаль, тоді проект не був реалізований. 8 червня Віталій Кличко видав розпорядження про створення робочої групи по KYIV CITY, в яку увійшов і я як співголова. Упевнений, що зараз нам вдасться втілити ідею в життя!»

Модератор заходу - Анна Бондар, розповіла власне бачення стосовно проблем у будівельній галузі

“Можу відзначити, що всі проблеми та виклики є очевидними. З одного боку ми бачимо, що історичні центри міст досить активно забудовуються, а з іншого - міста “розповзаються”. Якщо ми поглянемо на космічні знімки України з перервою у десять років, то можем побачити, що більшість населених пунктів зникає з мапи України, а великі міста стають ще більшими за розмірами. Як наслідок, це призводить до перевантаження міст транспортом і складностей з інженерною інфраструктурою тощо. Також, можна помітити досить таки різну проблематику у великих і малих містах. У великих - не вистачає територій, а у малих містах - не знають що робити з вільною площею та будівлями.”

Олександр Чижевський розповів про проблеми України загалом та реформування будівельної галузі, що сприяє розвитку:

“Ми не повинні жити в умовах калькутизації країни, необхідно звертати увагу не лише на столицю, а на районні центри, від яких залежить надзвичайно багато. Сприяє цьому саме адміністративно-територіальна реформа, яка зараз здійснюється.

«Закон «711-20» ввів у будівельне професійне середовище поняття “комплексний план просторового розвитку”, який збільшує повноваження очільників територій тощо».

711 ВНІС ЗМІНИ ДО:

• Водного кодексу України;
• Земельного кодексу України;
• Закону України «Про охорону культурної спадщини»;
• Закону України «Про землеустрій»;
• Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності»;
• Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
• Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Віталій Бойко розказав про те, як якісно та швидко підготувати ідеальний генплан і повідомив про зміни, які відбулися у будівельній галузі через пандемію:

“Пандемія навчила весь світ працювати дистанційно. Зокрема, в Україні повернутися до офісу планувало 60% населення, проте за світовими даними залишаться працювати в офісі лише 40%. Відповідно до цього змінюється загальний спосіб життя людей, особливо тих, хто працює в креативних індустріях. Прогнозовано, що більшість людей будуть працювати з дому і не захочуть втрачати близько 12% свого часу аби добратися на до роботи. Тому lifestyle споживача диктує девелоперам нові умови. Найдорожчий ресурс – це час. Усі потреби, починаючи від робочого місця, і закінчуючи медичними, освітніми, спортивними потребами, шопінгом повинні закриватися в 20 хвилинній пішохідній доступності.”

“Для Києва такі проєкти не є новими, формат «міста в місті» представлений у значній кількості. Можливо, вони ще не ідеально відповідають сучасним світовим тенденціям, вони не генерують ВВП, окрім невеликої комерції на стріт-рітейлі, може не вистачати рекреаційної інфраструктури, але перевагою житла таких районів є ціна”.

Андрій Миргородський поділився своїм баченням на виклики сьогодення, з якими стикаються архітектори

“Стратегія розвитку міста - це генеральний план і його різні сторони: детальний план території та зонування.Саме за допомогою такої документації можна поборотися за вирішення різноманітних проблем міста. На жаль, в більшості випадків проблеми у сфері будівництва накопичуються”.

“Сьогодні без уточнених генеральних планів багато питань, пов’язаних з розвитком міст знаходяться в управлінні певних осіб. Саме через це з’являється багато проблем, з якими потім доводиться боротися, на жаль, бувають і такі складнощі, які вирішити вже неможливо”.

Наталія Хілько розповіла про ситуацію з будівельною галуззю в Чернівцях та запросила відвідати місто:

“В маленьких містах трохи інший ритм життя та інше відношення до подій, які відбуваються на загальнодержавному рівні. Тому хочеться поділитися з проблемами, з якими зіштовхнулася я, аби інші не повторювали їх. Зараз, до нашого міста долучилося два невеликі селища і я, як головний архітектор, коли переглянула їх містобудівну документацію була надзвичайно шокована. Адже, один документ датований 1975 роком, а інший - 1983 і скасований судом. Відповідно, раджу своїм колегам звернути увагу на те, що від нас - архітекторів, залежить майбутнє нашої країни. Адже, потрібен ініціатор, який зміг би створити експертну групу, котра зможе відвідувати міста і час від часу перевіряти містобудівну документацію”.

Дмитро Баглаєв поділився досвідом роботи з проблемними генпланова та новаціями, які впроваджуються у місті Славутич:

“Славутич- один із наймолодших міст України. Тому проблеми інших великих міст мені достатньо складно зрозуміти, адже у маленьких містах здебільшого їх немає. Наразі, у місті Славутич населення складає 20 тис. осіб, ми адміністративно не можемо створити навіть ОТГ. Більшу половину загальної території займають ліси, які, на жаль, ми досі ніяк не використовуємо у нашому міському житті”.

«Наше місто будувалось одноразово, буквально за два роки був розроблений генеральний план, весь проєкт побудови міста і воно зросло прямо в лісі в такому вигляді, як воно зараз є»,- розповів Дмитро Баглаєв.

Михайло Сапон розповів про відповідальність архітекторів та їх повноваження:

“Головні архітектори відповідно до законодавчої бази не мають повноважень вирішувати зовнішній вигляд фасадів будинків. Проте, потім, в разі будь-яких проблем у місті громадськість звертається до міської ради з обвинуваченням в бік головного архітектора”.

“Ірпінь розвивається в рамках інфраструктури. Зокрема, після довгих перемовин закликали забудовників будувати не лише житло, а й об’єкти комерційного призначення: школи, дитячі садочки, спортивні комплекси тощо . Такі задуми заплановано реалізовувати не за рахунок місцевих коштів, а за рахунок інвесторів”.

Світлана Батинчук поділилася тим, який вплив на Бровари здійснює безпосередньо Київ:

“На сьогодні наявність містобудівної документації та затверджений план зонування надає можливість поштовху для розвитку міста. Зараз, у Броварах розпочинається будівництво нерухомості комерційного призначення. Однією з головних проблем є відсутність містобудівної документації приєднаних навколишніх сіл, адже вирішення цієї проблеми потребує вкладення чималих коштів”.

Іван Шпилевський поділився досвідом роботи з розробки містобудівної документації, викликами та проблемами сьогодення:

“Перше, що потрібно - це змінити підхід до містобудівної документації, зокрема, генеральних планів міст. Основним викликом цього є хаотична, несистемна забудова міст. Однією з проблем є те, що великі забудовники диктують правила державним органам і побороти це буде достатньо складно. Також, ще один негативним фактором є те, що забудовники диктують волю авторам та розробникам детальних планів забудови. Часто архітектори змушені розробляти проєктну документацію з суттєвими відхиленнями від діючих нормативів та законодавства”.

Наприкінці ЕКСКЛЮЗИВНОЇ ДИСКУСІЙНОЇ ПАНЕЛІ КБУ "ПЛАНУВАННЯ І ОНОВЛЕННЯ МІСТ: ВИКЛИКИ СЬОГОДЕННЯ" Ганна Бондар подякувала всім присутнім за участь та побажала більше якісних та обговорених з громадою міських планів.