Виробництво та постачання будівельних матеріалів: що відбувається у секторі

«Виробництво та постачання
будівельних матеріалів: час будувати!»

Підсумки онлайн-дискусії

Чи варто очікувати на зростання попиту на будівельні матеріали? Якої продукції буде вдосталь, а яка – в дефіциті? З якими викликами стикаються виробники та постачальники, які компанії переживуть складний період? І як держава могла б допомогти цьому сектору? Такі питання підіймалися в межах онлайн-дискусії «Виробництво та постачання будівельних матеріалів: час будувати!», яку провело видання Commercial Property 24 травня. Участь у заході взяли Віталій Верещагін, генеральний директор ДП «Капарол Україна» (виробник лакофарбових матеріалів і систем теплоізоляції); Людмила Кріпка, виконавчий директор Асоціації виробників цементу «Укрцемент»; Андрій Озейчук, директор компанії Rauta (інженерно-будівельна компанія); Костянтин Салій, президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів; Олексій Сверчков, комерційний директор ДП «Шюко Україна» (розробник і постачальник рішень для виготовлення вікон, дверей, фасадів, розсувних конструкцій, систем безпеки та сонцезахисту); Павло Чегак, генеральний директор компанії «ПАРИТЕТ» (виробник світлопрозорих конструкцій і архітектурного скла). Модератор – Тетяна Антонюк, головний редактор видання Commercial Property.

Відновлення будівництва: чи вистачить матеріалів?

Будівельна галузь поступово відновлює роботу. Попри ризики та складнощі, оживає все більше будівельних майданчиків. Та настрої виробників менш позитивні. Тут, як вони кажуть, треба враховувати, що насправді забудовники передусім завершують ті об’єкти, де великий ступінь готовності – часто це від 80-90%. Окрім того, вони працюють ще по «старій інерції», яка була до повномасштабної війни – це проплачені аванси, куплені матеріали. Насправді дуже мало девелоперів починають будувати з нуля. Зважаючи на це, деяких категорій товарів, наприклад, цементу або цегли, точно вистачить, щоб задовольнити попит. «Та коли почнеться велике будівництво, я думаю, що витримають такі навантаження тільки представники «Укрцементу». Також витримають виробники щебню, асфальто-бетонні заводи», – каже Костянтин Салій.

Водночас, як зазначили учасники дискусії, дуже важко буде з певними категоріями продукції. Серед причин: виробництва зазнали пошкоджень чи зруйновані або перебувають на зайнятих ворогом територіях, проблеми із сировиною тощо.

Очікується, що найбільшим буде дефіцит віконного скла. Все тому, що раніше його завозили з білорусі та росії – за оцінками Павла Чегака, йдеться про 700 000 – 1 000 000 кв. м скла на рік. Як каже експерт, поки скло є, але якщо почнеться велике будівництво, то його вистачить на дуже короткий термін і ринок стикнеться зі значним дефіцитом. Андрій Озейчук додає, що низка інших матеріалів також будуть затребувані й, відповідно, ринок відчує їх нестачу. Це, зокрема, покрівельні матеріали.

До всього цього варто додати, що є заводи, які працюють в тому числі й на експорт. Тому частина будівельної продукції в будь-якому разі буде недоступна для українського споживача. Як пояснює Костянтин Салій, зазвичай це тривалі контракти, які виробники намагатимуться виконувати. Адже це і зобов’язання, і реальні замовники, і валютні надходження.

Відновлення будівель і завершення об’єктів – основний попит

Нині основний попит на будівельні матеріали формують два напрями. Перший – це відновлення пошкодженої нерухомості, другий – це добудова об’єктів нерухомості, що мали високий ступінь готовності.

Окрім того, є сегменти, де відчувається певне пожвавлення. Як розповів Андрій Озейчук, спостерігається попит із боку аграрних компаній на заході України, які розширюють потужності для виробництва та зберігання продукції. Також медичний ринок: деякі клініки розширюються, добудовуються. «Це, звісно, одиничні проєкти, не масові», – уточнює експерт.

Та попри все, це будівнициво – невелика частка від того ринку, який був раніше. Тому й завантаження компаній-виробників і постачальників ще надто низьке. Наприклад, за даними Rauta, завантаження виробників товарного бетону та металевих конструкцій становить 10-20%. Приблизно такі ж цифри називають компанії «Шюко Україна» та «Капарол Україна».

Ціни: далі – дорожче

Цінник на будівельні матеріали продовжує зростати. Причини – подальше подорожчання сировини, енергоносіїв, підвищення вартості логістики тощо.

Віталій Верещагін прогнозує збільшення частоти перегляду цін на продукцію. Так, якщо раніше вони оновлювалися раз чи двічі на рік, то далі це може відбуватися щомісяця чи навіть раз на два тижні. «Зі щомісячним зростанням у 7-10% підвищення вартості на 50% до кінця року – це нормальна історія», – каже він.

Олексій Сверчков, навпаки, вважає, що підвищення цін відбуватиметься двічі на рік у середньому на 15%, тобто до кінця року можна очікувати на 30% зростання. Це що стосується алюмінієвих профілів і систем.

Ще більші цифри називає Павло Чегак. За його прогнозами, через 2-3 місяці цінник може збільшитись від 50 до 70%.

Триматися з усіх сил

«Поки що галузь працює на ентузіазмі», – каже Костянтин Салій. Звісно, трохи краще ситуація у тих підприємств, які розташовані на західній частині України, у яких є споживачі із ЄС. Суттєво потерпають підприємства в інших частинах України.

Ризик, що якісь компанії підуть з ринку, є. Насамперед він існує на тих територіях, які зараз загарбані. Окрім того, щодня відбуваються обстріли, хтось із виробників вибуває з гри. Наприклад, так було із заводом IZOVAT у Житомирській області: у березні були зруйновані склади та частково пошкоджені його виробничі будівлі. Так вже у квітні він відновив роботу. У середині травня від авіаудару постраждало підприємство «Knauf Україна» в Донецькій області.

«Лише після завершення бойових дій можна буде казати, хто виживе, а хто – ні», – каже Костянтин Салій. Він уточнює, що дочірні підприємства міжнародних корпорацій можуть отримати від материнських компаній додаткові інвестиції, а тому вони виживуть. А от невеликі заводи можуть суттєво постраждати. Тож щоб відновитися та наростити потужності, гравцям ринку потрібна допомога від держави.

Держава не має бути осторонь

Учасники дискусії виділили декілька моментів, як держава може підтримати виробників і постачальників будматеріалів.

Перше, що вони назвали, – це доступність кредитних ресурсів і зниження податкового навантаження.

Також підтримати галузь може стимулювання попиту. З одного боку, держава може виступати замовником будматеріалів для відновлення пошкодженої чи зруйнованої інфраструктури, що вже частково спостерігається.

Окрім того, як зазначив Андрій Озейчук, держава могла б швидше продумати механізм компенсації втрат, яких зазнали українці під час воєнних дій. Один із них, як приклад, – це виділення сертифікатів, які можна було б використати для купівлі будівельних матеріалів чи нерухомості. Це значно стимулювало б попит на ринку.

Олексій Сверчков звернув увагу на важливість спрощення митних процедур. Нині наземним транспортом доставляється майже вся продукція в Україну, через це виникають черги на кордоні. За його словами, створення довірених підприємств, які могли б проходити кордон без зайвих процедур, значно покращило б ситуацію.

Віталій Верещагін вважає, що місцева влада також може грати величезну роль. Нині мери міст чи голови ОТГ можуть не чекати на програму з відбудови, а бути більш проактивними, шукати можливості та самостійно залучати фонди, інвесторів, донорів для перебудови економіки своїх регіонів і розвитку територій. Що відповідним чином позначиться й на галузі виробництва будматеріалів.

Окрім того, підтримати бізнес може сприяння співпраці українських компаній із іноземним фондами та закордонними ринками, гармонізація нормативної бази та спрощення процедури сертифікації продукції.

Організатор Commercial Property дякує Build Portal, СтройОбзор, Pragmatika, Mind, Конфедерації будівельників України, European Business Association, American Chamber of Commerce in Ukraine, Всеукраїнському Будівельному порталу, The WALL world club, Асоціації виробників цементу України, BAU.ua за медійну підтримку заходу.

З повним текстом статті можна ознайомитися на сайті Commercial Property.

Повний запис заходу можна переглянути на сторінці Commercial Property у Facebook та YouTube.

Джерело: Commercial Property