Які варіанти забезпечення переселенців житлом розглядає держава

Є декілька вирішення проблеми
житла для переселенців

Через війну розбомблено, спалено чи пошкоджено житло приблизно 800 тис. українців. Аби збудувати нове - потрібні шалені гроші. Однак уже сьогодні держава розглядає кілька варіантів забезпечення переселенців житлом - це завершення зведення недобудов, викуп готової, але не проданої нерухомості та іпотека на пільгових умовах.

Про це розповідає координатор національної програми Велике будівництво Юрій Голик.

Варіант перший. Недобудови або готова нерухомість

Зазначається, що держава моніторить ринок і бачить усі недобудови, які потенційно можна добудувати і заселити людей. Однак при цьому треба розуміти, що житло для переселенців повинно мати мінімальний ремонт, щоб у таких оселях люди захотіли жити.

Відповідно, усі недобудовані житлові комплекси, якщо держава приймає рішення викупляти їх, мають бути доведені до такого рівня. Також держава повинна зрозуміти, за якою ціною готова ці квартири викуповувати.

За словами Голика, кількість таких квартир - умовно, десятки тисяч. Але тут треба розуміти, що є ціна, за якою держава має хотіти ці квартири викупити, а є ціна, за якою забудовник хоче продати ці метри. І має бути золота середина між цими двома цифрами.

Питання, якою може бути «середня ціна» - непросте.

«Десь ця цифра була би нижчою за рахунок того, що там дешева робоча сила, десь була би вищою за рахунок того, що дорожча земля тощо. Ходила цифра у ЗМІ, що було би правильно, щоби держава орієнтувалася на ціну у $800 за квадратний метр житла „під ключ“, включно із готовим житловим комплексом, повністю облаштованими територіями, укриттями - це важливо - паркувальними майданчиками, 100% доступністю», - перерахував експерт.

Голик зауважує: треба розуміти, що ці розрахунки робили ще тоді, коли курс долара був 30. Та тепер змінилася логістика, багато підприємств не працюють, і точної вартості зараз не скаже ніхто.

Варіант другий. Держава будуватиме «з нуля»

Зазначається, що держава може виступити замовником будівництва такого житла і будувати житлові комплекси, наприклад, по 100 тис. кв. м в 16-17 областях, як було анонсовано раніше.

Це області, де активні бойові дії не ведуться, там, де є робочі місця.

"Якщо держава виступає забудовником, логіка, яка закладається: у це житло заселяються переселенці. Потім, коли війна закінчується, розбомблені міста відбудовуються і люди повертаються у свої рідні міста, ці квартири звільняються, залишаються на балансі держави.

І потім держава їх видає тим, хто стоїть на черзі. Тому що у нас понад 500 тис. людей у країні стоять у черзі на житло: військові, поліцейські, вчителі, лікарі, багатодітні родини. І цю проблему держава колись має вирішувати. У цьому випадку, будуючи один раз житло, держава вирішує дві проблеми", - пояснює Голик.

Варіант третій. Сертифікати на житло

«Є варіант запуску ринку будівництва шляхом компенсації за зруйноване житло видачею коштів цільових чи якихось житлових сертифікатів, які можуть бути обміняні тільки на квадратні метри. Що це дає? Це дає можливість запуску житлового ринку, який зараз на нульовій позначці, бо наразі фактично нічого не будується. Люди, які отримають такі сертифікати на руки, почнуть обмінювати їх на квадратні метри, забудовники почнуть ці сертифікати обмінювати на гроші у держави», - прогнозує експерт.

Варіант четвертий. Іпотека

«Запуск іпотеки чи лізингу під мінімальний відсоток - 1, 2 чи 0, якщо держава на себе візьме повну компенсацію, якщо це незахищені верстви населення (багатодітні родини або сім’ї, що залишилися без батька чи матері). Гроші, які держава в такий спосіб вливає у будівельний ринок, теж запускають ринок, створюють робочі місця», - переконаний Голик.

На думку координатора Великого будівництва, держава має рухатися паралельно всіма можливими шляхами, тому що кількість людей, які щодня втрачають житло, збільшується, активність бойових дій не знижується. Але будь-який варіант коштує грошей.

"Бюджет - не гумовий. У держави немає якоїсь безкінечної цифри, яку вона може всюди витрачати. І в пріоритеті у держави, зі зрозумілих причин, є зараз одна головна мета - це перемога у війні з росією. Ми маємо зробити це якомога скоріше, щоби якомога менше збитків наша держава зазнала. Відповідно, всі кошти держава наразі витрачає на армію. Армія - це снаряди, це озброєння, це виплата зарплат і премій військовим.

Тож щойно у держави з’являться кошти фінансувати різні програми відновлення житла для переселенців, вона повинна буде цим зайнятися. І тут держава справедливо розраховує на допомогу іноземних донорів", - передають на порталі.

Цікаво про ремонти: для чого потрібна, як вибрати та користуватися шпаклівкою для стін

Читайте більше новин про відбудову України у спецтемі на Build Portal