Сад, створений для поглинання дощової води, на площі Тосінге в Копенгагені. State of Green
Як Копенгаген готують до майбутніх затоплень
У липні 2011 року потужна злива, яку метеорологи назвали «раз на тисячоліття», затопила Копенгаген менш ніж за дві години. Понад 12 сантиметрів опадів паралізували транспорт, підтопили лікарні, підприємства та житлові будинки. Збитки сягнули 1,8 мільярда доларів. Цей удар показав, що навіть місто з розвиненою стратегією сталого розвитку виявилося беззахисним перед кліматичними катастрофами, пише Yale Environment 360.
Після катастрофи влада об’єднала провідних архітекторів, інженерів та урбаністів, щоб перетворити місто, розташоване на двох островах Балтійського моря, на перше у світі повноцінне «місто-губку». Йдеться про сучасну систему захисту, що поєднує природні рішення: парки, водно-болотні угіддя, зелені дахи з підземними сховищами, трубами та резервуарами. Її мета - захист від злив і підйому рівня моря щонайменше на 100 років.
Площа Карен Бліксен у Копенгагенському університеті. Велопарковки та клумби з квітами спроєктовані для утримання води. Courtesy of Cobe
Система дозволяє вбирати надлишкову воду, зберігати її, а згодом повертати в природний цикл. Успіх проєкту вже надихає інші мегаполіси - від Нью-Йорка й Роттердама до Сінгапуру та Найробі.
За прогнозами Міжурядової групи експертів зі зміни клімату, до 2050 року кількість «сторічних» злив у північних широтах зросте удвічі, а рівень Балтійського й Північного морів підніметься більше ніж на метр. Данський метеорологічний інститут очікує на 55% більше зимових опадів до 2100 року.
Ще у 2012-му Копенгаген представив план управління зливами Cloudburst Management Plan, який передбачає сотні проєктів. Серед них:
- підземні тунелі й резервуари для відведення та зберігання води;
- «губчасті парки» з пермеабельними покриттями та водопоглинаючими рослинами;
- зелені дахи та фасади;
- відновлені потоки та розширені водойми з очеретяними берегами.
Один із найвідоміших об’єктів - площа Карен Бліксен у кампусі Копенгагенського університету: хвиляста бетонна поверхня та «велосипедні пагорби» приховують під собою систему для збору дощових вод і водночас є місцем відпочинку. Інший приклад - парк Енгаве, де облаштовано підземний резервуар більше ніж на 20 мільйонів літрів.
Парк Енгаве в Копенгагені. Під парком розташований величезний підземний резервуар. Фото: State of Green
Фахівці відзначають, що нова інфраструктура не лише функціональна, а й соціальна: амфітеатри та скейтпарки водночас служать збірниками дощової води. Це поєднує безпеку з комфортом, зберігає біорізноманіття й охолоджує місто в спеку.
Попри значний прогрес, проєкт реалізовано менш ніж наполовину, і експерти визнають: нова інфраструктура поки що не витримає катастрофи масштабу 2011 року. Проте ризик підтоплень у пріоритетних районах уже зменшився на 30–50%.
«Маємо тисячі охочих, але не маємо маршрутів до професії» - Сергій Савицький
про кадрову кризу у будівництві 
Заборонено і буде заблоковано:
- реклама
- спам та шахрайство
- образи, дискримінаційні висловлювання
Редакція не модерує коментарі, відповідальність за зміст коментарів несе автор коментаря. Редакція Build Portal залишає за собою право не погоджуватись з думкою автора коментаря, проте надає свободу слова відповідно до ст. 21, 24 та ст. 34 Конституції України.
Шановні читачі, читайте коментарі вдумливо, пам'ятайте, що автором коментарів можуть бути різні джерела.