Сонячну енергію з космосу пропонують приймати на платформах вітрових електростанцій

Космічний супутник на сонячній енергії, що обертається навколо Землі (Фото: Loughborough University)

Ідею передачі енергії з космосу інтегрують з морськими вітровими електростанціями

У Великій Британії оприлюднили урядове дослідження, яке підтримує ідею передавати сонячну енергію з космосу на Землю та підключати її до національної електромережі. Йдеться про технологію, яка може забезпечити країну до двох гігаватів чистої електроенергії та допомогти досягти кліматичних цілей.

Про це пише видання Interesting Engineering.

Звіт підготувала компанія Frazer-Nash Consultancy. Його опублікували в лютому 2026 року. Документ оцінює, наскільки реально запустити невеликі демонстраційні проєкти з космічної сонячної енергетики.

Дослідження представив Department for Energy Security and Net Zero. У ньому пропонують встановлювати спеціальні приймачі, так звані ректени, на території вже існуючих морських вітрових електростанцій. Це дозволить використовувати наявні підключення до електромережі.

Читайте:

10 країн узгодили будівництво 100 ГВт офшорних вітрових електростанцій

Ідея полягає в тому, що супутники на геостаціонарній орбіті збирають сонячну енергію в космосі та передають її на Землю у вигляді мікрохвильового променя. Ректени приймають цей сигнал і перетворюють його безпосередньо на електроенергію, придатну для подачі в мережу.

Космічна сонячна енергетика передбачає збір сонячної енергії за межами атмосфери. У космосі немає втрат через хмари чи повітря, а супутники можуть майже постійно перебувати під сонячним світлом. У звіті зазначається, що орбітальна електростанція може виробляти до 13 разів більше енергії, ніж аналогічна установка на Землі.

Така система також може вирішити проблему нестабільності виробництва електроенергії, з якою стикаються вітрові та сонячні електростанції. За даними дослідження, одна космічна платформа здатна генерувати до двох гігаватів електроенергії. Це приблизно дорівнює потужності великого традиційного ядерного реактора, який працює цілодобово. Технологія може працювати за будь-якої погоди.

У звіті зазначено, що великі ректени можуть впливати на довкілля та вигляд місцевості, тому перед їх розміщенням потрібна детальна оцінка. Також наголошується, що невеликі проєкти можуть зменшити ризики перед створенням повномасштабної системи і таким чином полегшити залучення інвестицій.

Читайте:

Сонячна енергія з орбіти: як американський стартап планує постачати електрику на Землю 24/7

У документі підкреслюється, що без попереднього зниження ризиків обсяг початкових інвестицій може відлякати інвесторів і ускладнити реалізацію технології. Водночас у звіті сказано, що «цілеспрямовані інвестиції та політична підтримка вже сьогодні можуть дозволити малим системам стати конкурентними за вартістю до 2040 року».

Окремо зазначається, що для створення повноцінної системи потрібно буде вивести на орбіту десятки тисяч легких сонячних панелей. Запуски залишаються дорогими, однак за останнє десятиліття їхня вартість суттєво зменшилася завдяки багаторазовим ракетам і зростанню комерційної конкуренції.

Читайте:

Прорив у сфері сонячної енергетики: команда архітекторів і інженерів з Токіо створила унікальну систему збору сонячної енергії

У Department for Energy Security and Net Zero дійшли висновку, що за умови ранніх інвестицій до 2040 року така енергія може коштувати від 87 до 129 фунтів стерлінгів за мегават-годину, що еквівалентно приблизно 118-175 доларам США.

У звіті також зазначено, що для подальшого розвитку малих проєктів потрібна підтримка як державного, так і приватного сектору, щоб допомогти галузі подолати технічні бар'єри.

 Технічні аспекти роботи з керамоблоком: руйнуємо міфи