Названо 5 основних причин, чому столиця потопає під час злив

Цьогогорічний липень у Києві  перетворився на майже суцільний "зливень".  А "потоп" 25-го числа став особливо резонансним, адже припав на час вечірнього піку активності містян: більшість із нас стали безпосередніми свідками наслідків негоди, бо саме поверталися з роботи.

Хоч експерти й відзначають міські служби за оперативну якісну роботу, але наголошують й на проблемах.

Окрім надмірної кількості опадів, основними причинами затоплення Києва, за висновком директора «Інституту міста» Олександра Сергієнка, стали:

- засмічення зливних колодязів,

- неправильно прокладена шляхова каналізація в умовах складного київського рельєфу,

- відсутність підвищення проїжджої частини з ухилом в обидва боки на багатьох дорогах,

- а також… невихованість тих киян, котрі залишають за собою сміття, яким потоки води перекрили зливостоки.

- головна ж – зношеність зливної каналізації на дві третини.

"Міські мережі необхідно постійно оновлювати, а це почали робити лише кілька останніх років. Адже зливну каналізацію міняють лише тоді, коли капітально ремонтують самі дороги. Наочний приклад - Площа Перемоги, раніше її регулярно затоплювало, а цього разу минулося, бо два роки тому там був капремонт. На вулиці Гетьмана є низина, яку щорічно заливало, але нещодавно її відремонтували, і тепер потопу не було. На відремонтованих за останні три роки дорогах правильно мостять і асфальт: є підвищення на кілька сантиметрів по відношенню до тротуарів, і вода швидко збігає вбік, тікає в зливостоки", - каже пан Сергієнко.

Щоб уявити, скільки ще роботи попереду, «Інститут міста» навів такі дані: у Києві 2230 вулиць протяжністю 1667 км загальною площею майже 27 млн кв. м, з них проїжджа частина - 19 млн кв. м. Під половиною цих шляхів  прокладено 800 км зливної каналізації. Лише одних колодязів – 30 тисяч.

"Якщо ці зливні колодязі поставити в лінію один за іншим, то вийде 30 кілометрів. У кожен з них потрапляє сміття. В Київ у 90-х щороку взимку на дороги висипали по сто тисяч тонн піску. Хоч навесні його нібито прибирали, але багато потрапляло й у колодязі. Він там осів", - розповів Олександр Сергієнко.

Аналітик Асоціації міст Олег Гарник вважає, що із залповими дощами боротися практично неможливо.

"Проблема не в готовності комунальників до стихії, а в обсягах опадів. Регламентні роботи міських служб у будь-якому місті світу не розраховані на аномалії. Крім того, відбувається стрімка і щільна забудова міст. Земля, зелені зони, які раніше вбирали в себе дощову воду, нині суцільно заасфальтовані. Інфраструктура, зокрема й зливова каналізація, будувалася здебільшого у радянські часи, не враховуючи сучасні об’єми навантажень. Їх перекладають, але це дуже масштабні й дорогі роботи, які не можна зробити точково, як-то ямковий ремонт дороги", - повідомив Олег Гарник.

Джерело: Вечірній Київ