У ВР розповіли, які сфери державних послуг найбільше потребують цифровізації

Цифровізація державних послуг

За рівнем цифровізації державних послуг Україна нині входить у пʼятірку країн лідерів, перемістившись за останні роки з 102 позиції на 5 місце. Цей стрибок зумовлений зокрема і наслідками російської збройної агресії, оскільки виникла потреба у великій кількості послуг, які можна було б отримати онлайн. Один з кейсів української цифровізації – програму єВідновлення, європейські країни хочуть адаптувати на випадки стихійних лих.

Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.

За її словами, за рейтингом Online services Index, міжнародного дослідження E-Government Development Index, що оцінює 193 країни світу та розробляється ООН, Україна займає 5 місце за рівнем розвитку цифрових державних послуг при тому, що кілька років назад вона займала 102 місце. Водночас, Шуляк зауважила – стрімка цифровізація розпочалася в Україні ще до війни, але російське вторгнення підсилило необхідність цього процесу, оскільки виникла потреба у великій кількість послуг, які можна було б отримати онлайн.

«Один з прикладів успішної цифровізації України – державна програма компенсацій за пошкоджене і зруйноване житло єВідновлення, за якою українцям вже нараховано понад 20 млрд гривень виплат. Аналогу єВідновлення на сьогодні немає навіть у світі, тому інші країни розглядають можливість адаптовувати цей кейс під себе на випадок, до прикладу, стихійних лих», – зауважила Шуляк. 

При цьому вона підкреслила – цифровізація поступово проникає у всі сфери життя і зокрема у сферу державних послуг. Ба більше – цифровізація напряму впливає на реалізацію тих чи інших реформ в Україні, оскільки сприяє збільшенню прозорості і підзвітності процесів, мінімізуючи корупційні прояви. Зокрема, ще у 2019 році розпочалася цифровізація української сфери будівництва, коли почала працювати державна електронна система у сфері будівництва (ЄДЕССБ) і в яку постійно додаються нові сервіси. Загалом, робота ЄДЕССБ сфері будівництва має антикорупційний ефект у розмірі 1,5 млрд гривень на рік. Саме стільки економить держава завдяки цифровізації цієї сфери, адже менше чиновників означає менше хабарів, які вони можуть отримати.

Читайте:

Корупція у містобудуванні у топі корупційних проявів в Україні. Чи можна її викорінити?

Вона наголосила, що наступними кроками в розширенні функціоналу ЄДЕССБ мають стати:

• Запуск автоматичної видачі дозволів на будівництво об’єктів класу наслідків СС2 і СС3 за умови, якщо всі необхідні відомості містяться в національних електронних інформаційних ресурсах та інформація, яка подана замовником, пройшла успішну перевірку;
• Введення автоматичного блокування видачі позитивного висновку експертизи проєктної документації, яка не пройшла перевірку в системі.

Ще одна сфера, процеси у якій будуть максимально цифровізовані – житлова. Шуляк нагадала, що в Україні розпочалася реформа житлової політики, яка має на меті вирішити житлове питання українців, які десятиліттями стоять у квартирних чергах. Житло, наголосила Шуляк, не видаватимуть безкоштовно, натомість, громадянам пропонуватимуть декілька інструментів, які зможуть з цим допомогти. Зокрема, йдеться про фінансово-кредитні механізми, житлові кооперативи, службове житло, яке надаватиметься тимчасово, а також соціальну оренду.

«Важливо, що вирішуватиме не чиновник, який, як показує український досвід, може вимагати хабара, або якому можна буде запропонувати хабара. Оптимальний варіант в автоматичному режимі підбиратиме спеціальна інформаційно-аналітична система – на основі аналізу персональних даних. Аналізуватиметься рівень доходів громадянина, сімейний стан, наявність житла у власності, соціальний статус (ВПО, людина з інвалідністю, непрацездатна особа) тощо», – пояснила Шуляк.

Читайте:

Цифрова система в автоматичному режимі обиратиме оптимальний варіант вирішення житлового питання українців

Вона додала, що ухвалення законопроєкту №12377 «Про основні засади житлової політики», який і запустить реформу житлової політики, очікують до кінця поточного року. Але попри те, що він є необхідною умовою для отримання Україною 50 млрд євро від ЄС за програмою Юкрейн Фасіліті, законопроєкт рухається не швидко.

«Але це можна зрозуміти – він скасовує житловий кодекс, ухвалений ще у 1983 році, який вже давно не працює. Так, сотні тисяч українців десятиліттями стоять у квартирних чергах, які майже не рухаються – щорічно видається у середньому 200 квартир. Враховуючи це, стає зрозумілим, чому ці застарілі правила потрібно міняти», – резюмувала Шуляк.

 Оптимізація витрат на інженерні системи: що варто знати забудовникам?