Кадрова криза в Україні посилилась: 67% компаній відчувають нестачу персоналу

Український бізнес стикається з рекордним дефіцитом кадрів

Брак робочої сили став найбільшою перешкодою для українських підприємств, досягнувши історичного максимуму за час повномасштабного вторгнення. Натомість вплив відключень електроенергії та безпекові ризики поступово відходять на другий план, поступаючись місцем інфляційному тиску. Про це повідомляє Інститут економічних досліджень та політичних консультацій.

Кадрова криза б'є рекорди

На першому місці серед викликів залишається нестача персоналу. Якщо в попередні місяці про цю проблему заявляли 64-65% опитаних компаній, то навесні показник підскочив до рекордних 67%. Такі дані наводяться у 47-му випуску щомісячного дослідження, проведеного серед 472 промислових підприємств.

Читайте:

Дефіцит працівників змінює баланс сил на ринку праці

Пошук людей ускладнюється на всіх рівнях. Частка підприємців, яким важко знайти кваліфікованих робітників, різко зросла з 51,4% до 61,4%. Навіть наймання працівників без спеціальних навичок тепер є проблемою для 35,1% компаній (проти 30,8% місяцем раніше). Попри труднощі, 16,6% бізнесів планують розширювати штат (цей показник стабільний), тоді як частка тих, хто готується до скорочень, впала майже вдвічі - з 6,9% до 3,9%.

Інфляційний тиск та фактор безпеки

На другому місці опинилося подорожчання сировини, матеріалів та товарів. Актуальність цієї проблеми зросла з 43% до 45%. Питання зростання цін постійно тримається серед ключових викликів, переважно коливаючись у межах 39-55%.

Трійку головних перешкод замикає небезпека фізичних умов праці. Фактор загрози обстрілів стабільно турбує 42% компаній. Проте, це менше порівняно із зимовими місяцями - у грудні та січні цей показник сягав 54-57%. Страх перед обстрілами найбільше впливає на великі корпорації (понад 50%), тоді як мікробізнес зважає на це вдвічі рідше. Географічно найскладніша ситуація спостерігається в прифронтових зонах - на Запоріжжі та Дніпропетровщині, проте бізнес Києва та області, а також Житомирщини, Черкащини та Вінниччини теж відчуває значний тиск.

Читайте:

Україна планує залучати працівників з Африки для подолання дефіциту кадрів

Енергетична стабілізація та спад попиту

Завдяки весняному потеплінню та зменшенню потреби в опаленні, скарги на перебої з електроенергією, водою та теплом помітно пішли на спад - із 41% до 30%. Дослідники зазначають, що навіть у складніші періоди кожне друге підприємство (52%) продовжувало працювати без зупинок, а 11% компаній взагалі не стикалися з блекаутами. Частково призупиняли роботу під час відключень лише 36% заводів.

Втрати робочого часу через перебої зі світлом також скоротилися, склавши в середньому 6% (проти 9% у січні). Найбільших збитків у часі зазнали компанії у Дніпропетровській (20%), Житомирській (18%), Сумській (14%) областях, а також на Київщині та Чернігівщині (по 13%). Найвразливішими виявилися мікропідприємства, які втрачали до 9% робочого часу, та малі компанії (7%), тоді як середній і великий бізнес обмежувалися втратами на рівні 5% та 4% відповідно. Також підприємці стали трохи рідше скаржитися на падіння попиту на власну продукцію (зниження з 29% до 25%).

Корупція та оцінка урядових рішень

Показово, що корупція та незаконний тиск силовиків чи контролюючих органів турбують мізерну частку підприємців - на тлі глобальних викликів ці проблеми відзначили лише 4% та 3% опитаних відповідно.

Читайте:

Україна очолила антирейтинг країн за темпами втрати населення

Водночас бізнес залишається дуже стриманим в оцінках економічної політики держави. Лише 6% опитаних висловили позитивне ставлення до дій влади, тоді як 60% зберігають нейтралітет. Чверть підприємців (25%) оцінюють ситуацію негативно, хоча це є символічним покращенням порівняно з початком року (28-29%). Розрив у балансі цих оцінок збільшувався ще з літа 2023 року, і загальний песимізм щодо економічного курсу все ще зберігається.

Макроекономічний вимір: скільки людей не вистачає економіці

Проблема нестачі рук в Україні має глибокі макроекономічні наслідки. За оцінками Міністерства економіки України, для забезпечення економічного зростання державі потрібно додатково близько 4,5 мільйона працівників. Ситуація парадоксальна: попри шалений попит бізнесу, близько 8 мільйонів громадян залишаються економічно неактивними через об'єктивні життєві обставини (переважно це ветерани, особи з інвалідністю та жінки із сімейними обов'язками). Згідно з даними Національного банку України, жорсткий кадровий голод змушує роботодавців агресивно конкурувати за фахівців. Це призвело до того, що рівень реальних зарплат (з урахуванням інфляції) у приватному секторі почав стрімко зростати, подекуди вже перевищивши довоєнні показники.

 Сталий розвиток у будівництві: модна тенденція чи потреба задля збереження людства