5 кроків для
будівельної галузі
Будівельний ринок України перебуває на межі колапсу. Численні пертурбації у головному контролюючому органі – ДАБІ – призвели до того, що дозволи на будівництво майже не видаються. Отже, багато які будмайданчики завмерли, тож інвестори можуть не дочекатися обіцяних квадратних метрів вчасно. Разом з тим, ті споруди, що зводяться, у переважній своїй більшості мають численні порушення. Найгучніші провали гігантів вітчизняного девелопменту – компаній «Укрбуд» і «Аркада» – далеко не єдині приклади вад у бізнес-моделях. На осінь експерти пророкують сплеск будівельних скандалів та масовий зрив термінів вводу житла в експлуатацію. Серед причин – фінансова криза та різкий дефіцит оборотних коштів у забудовників. І все це – на тлі стрімкого старіння великих масивів житлового фонду, зокрема у столиці та інших містах-мільйонниках.
Як у подібній ситуації врятувати галузь від катастрофи, та які кроки мають бути вжиті найперше розповів президент Конфедерації будівельників України Лев Парцхаладзе.
Якісна робота будівельної галузі потребує впровадження десятків змін та реформ. Але є нагальні питання, які необхідно терміново вирішити. Обґрунтуємо першу п’ятірку.
Реформа ДАБІ
Сьогодні основною проблемою органів державно-архітектурно будівельного контролю і нагляду є корупція у видачі дозвільних документів.
Маємо пропозиції, що покращать ситуацію:
- децентралізація повноважень органів архбудконтролю та нагляду;
- добровільне страхування, при якому отримання дозволів не потрібне;
- посилення відповідальності суб’єктів містобудівної діяльності, які надають реєстраційно-дозвільні функції;
- прозорий розгляд питань реєстраційно-дозвільного характеру (онлайн, колегіально і в присутності замовника) – до запровадження належного функціонування електронного кабінету забудовника.
І це далеко не весь перелік потрібних змін у реформуванні ДАБІ.
Доступна іпотека
В Україні мешкає близько 44 млн жителів, з них 6 мільйонів потребують власного житла – тобто, майже кожен сьомий українець. Вдалим інструментом для вирішення цього питання є іпотека.
Для запуску успішної іпотеки в Україні потрібно:
- зниження первинного іпотечного внеску з теперішніх 25% до 10%;
- страхування житлових об'єктів;
- відпрацювання механізму використання ЕСКРОУ рахунків;
- при отриманні іпотеки – орієнтуватися на дохід усієї родини;
- створення умов захисту прав кредиторів шляхом посилення відповідальності боржників.
Запуск реального іпотечного кредитування стимулюватиме розвиток будівельного ринку. Це дасть можливість отримати власне житло для 300 000 українців, а це 100 000 нових квартир. А також дозволить збільшити будівництво житла на 30-40% і додатково створити 200 000 робочих місць в будівельній галузі.
Підключення до мереж (приборкання монополій)
Зловживання монопольним становищем та наявність корупційної складової варто подолати шляхом запровадження конкурентного середовища на ринку та прозорого допуску інших альтернативних суб’єктів.
Зокрема, замовнику необхідно забезпечити можливість самостійно розробити необхідну проектно-кошторисну документацію та здійснити будівництво ліній передач.
Наразі представники КБУ працюють в експертній групі з розробки законопроекту щодо вирішення проблемних питань приєднання до інженерних мереж об’єктів будівництва.
Кваліфіковані кадри
Будівельна галузь зіштовхнулася з нестачею кваліфікованих кадрів через розрив між ринком праці та освіти. Вирішити це можна шляхом перегляду освітніх програм і залучення бізнесу до формування програм та замовлення.
Але є й інша проблемна сторона – трудова міграція. На постійній основі за кордоном працює 3,2 млн громадян України, а в окремий період – від 7 до 9 млн осіб. До виїзду за кордон 11% трудових мігрантів з України працювали у будівництві.
У проблемі кадрового голоду будівельна галузь не стала виключенням. Нам не вистачає фахівців практично всіх будівельних професій – мулярів, в'язальниць арматури, бетонників, є потреба в кваліфікованих фахівцях з установки вікон.
Потрібно всі зусилля направити на популяризацію в Україні будівельних професій. Адже велика кількість фахівців в пошуках хороших зарплат їдуть в інші країни.
Реконструкція «хрущовок» та завершення недобудов
Представники КБУ брали участь у розробці законопроекту, згідно з яким планується реконструкція кварталів застарілого житлового фонду. Зараз він знаходиться на доопрацюванні в Міністерстві розвитку громад та територій України.
Сьогодні близько 75% усього житлового фонду вже застаріло. Це не означає, що післявоєнні будівлі зруйнуються. Вони можуть ще існувати, до 150 років. Але у них – зношені комунікації, погана теплоізоляція та інші проблеми. Якщо ми говоримо про «хрущовки», то є дві опції: або знесення, або реконструкція.
Території Києва, забудовані «хрущовками», займають понад 1500 га. У проекті генерального плану столиці до 2025 року планують знести 2,8 млн квадратів житлової площі (в першу чергу будинки, побудовані в кінці 50-х початку 60-х років минулого століття) і побудувати 7,8 млн квадратних метрів нового житла.
Можливі два сценарії. Або санація, реконструкція та утеплення будівель з надбудовою одного-двох поверхів. Або відселення мешканців, знесення будівель і будівництво на їхньому місці у тому ж мікрорайоні будинків підвищеної поверховості. Мешканцям «хрущовок» передаватимуть у власність нові квартири із більшим коефіцієнтом, наприклад, площі.
Є і певні економічні перешкоди: інвесторам невигідно перебудовувати «хрущовки», поки у містах є вільні ділянки під забудову. Але, наприклад, у столиці, аналізуючи резерви території, розуміємо, що вільні ділянки для інвесторів уже фактично вичерпані. Зараз активно освоюються занедбані промислові зони, але вже за декілька років можна буде впритул підійти до питання відселення, бо це буде вигідно.
Ще одна болюча тема житлового будівництва – недобудови. Допомогти вирішити це питання може запровадження стимулюючого механізму залучення інвестицій або ресурсів для завершення проблемних об’єктів.
Комплексне вирішення проблем будівельної галузі не лише стимулюватиме її розвиток, але й створить умови для розвитку сучасної соціальної інфраструктури, промисловості, втілення інновацій та інших потрібних змін. Будівництво – найкращій каталізатор розвитку економіки загалом. Адже 1 інвестована у будівельні проекти гривня приносить сім гривень у суміжні галузі.
Карантин в Киеве ослабили: что разрешено
Читайте також, раніше ми писали про переваги і технічні характеристики водостічних систем Ruukki, які виготовляються з високоякісної гарячекатаної оцинкованої сталі GreenCoat RWS
Заборонено і буде заблоковано:
- реклама
- спам та шахрайство
- образи, дискримінаційні висловлювання
Редакція не модерує коментарі, відповідальність за зміст коментарів несе автор коментаря. Редакція Build Portal залишає за собою право не погоджуватись з думкою автора коментаря, проте надає свободу слова відповідно до ст. 21, 24 та ст. 34 Конституції України.
Шановні читачі, читайте коментарі вдумливо, пам'ятайте, що автором коментарів можуть бути різні джерела.