Відбулося обговорення процесу імплементації нового Закону України щодо посилення вимог до системи цивільного захисту населення
Минулого четверга, 8 вересня 2022 року, відбулося обговорення процесу імплементації нового Закону України щодо посилення вимог до системи цивільного захисту населення, ініційоване народним депутатом України, заступником Голови Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Оленою Шуляк спільно з Міністерством розвитку громад та територій України.
На початку обговорення Олена Шуляк зазначила: «Сьогодні ми обговорюємо імплементацію дуже важливого Закону, який стосується безпеки наших громадян. Що стосується безпеки в умовах війни, я вважаю, питанням номер один».
Вона відмітила, що засідання розпочало низку зустрічей – онлайн і офлайн – які будуть присвячені цій темі. Тож Комітет запрошує експертів – архітекторів, будівельників, представників громадських організацій – до участі у цих зустрічах та обговоренні всіх аспектів створення оновленої системи об’єктів цивільного захисту.
Голова Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко підкреслив, що сфера цивільного захисту розвивається зараз в Україні семимильними кроками. До цього законодавство не змінювалося десять років, і, хоча було прогресивним для свого часу, на даний момент значно застаріло.
Українське законодавство приводиться наразі до європейських норм – це стосується і мінімізації впливу вибухонебезпечних предметів та воєнних дій на життя та діяльність населення, і ефективного управління під час надзвичайних ситуацій.
«Це стосується і державного наглядконтролю у сфері цивільного захисту – це наша наступна ініціатива. Найближчим часом вона буде оприлюднена і надана для обговорення», – зазначив Олег Бондаренко.
Заступниця Міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська нагадала, що Міністерство активно працює над імплементацією норм, передбачених оновленим Законом. Готується постанова Кабміну та оновлення нормативної бази, над яким зараз працює робоча група.
Нові вимоги передбачають кардинальні змін до нормативної бази, якою раніше користувалися. Наприклад, в існуючих нормативах немає жодного слова про об’єкти подвійного призначення та можливості їх використання як укриттів.
«Наразі ми говоримо про те, що будуть переглянуто взагалі підходи до формування вже обов’язкового розділу до містобудівної документації з формування структури об’єктів цивільного захисту, – зазначила Наталія Козловська. – Будуть формуватися у формі державних інтересів обов’язкові передбачення об’єктів різної категорії. Наприклад, якщо це об’єкт промисловості, – це одна категорія, якщо об’єкт житлового призначення – інша категорія. Водночас буде передбачена необхідність будівництва таких об’єктів на певній території населеного пункту. Ця норма буде обов’язковою, вводиться надання її обов’язковості у форматі передбачення цієї інформації у містобудівних умовах й обмеженнях. Тобто характер підходу до містобудівної документації буде кардинально змінено».
Форми, у яких можуть бути реалізовані укриття, напрацьовуються наразі робочою групою, до складу якої увійшли представники Мінрегіону, Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), Міністерства охорони здоров'я України (МОЗ), інших Міністерств та відомств, експертної спільноти.
Окремо про посилення вимог із цивільного захисту у містобудівній документації розповів на засіданні Євген Плащенко, генеральний директор Директорату просторового планування територій та архітектури Мінрегіону.
Згідно з новим Законом, розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту обов’язково має бути включене до містобудівної документації.
Розгляд та надання висновку розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту у містобудівній документації територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту - тепер обов’язковий до моменту її розгляду архітектурно-містобудівною радою.
У процесі імплементації Закону підготовлено проєкт змін до Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації – постанови Кабінету Міністрів України №926.
Зокрема, буде запроваджено:
- Залучення територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, при розробленні містобудівної документації на етапі визначення державних інтересів.
- Включення вимог щодо розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту у містобудівній документації до складу вихідних даних на розроблення містобудівної документації.
Проєктом нових державних будівельних норм (ДБН) щодо посилення цивільного захисту буде передбачено:
- Об'єднання вимог до цивільного захисту в особливий та мирний періоди в одному обов’язковому розділі,
- Єдине завдання на розроблення містобудівної документації, яке містить, в тому числі вимоги до розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту,
- Деталізований перелік даних, що формуються для розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту у містобудівній документації.
Детальніше про нові вимоги будівельних норм, які мають з’явитися відповідно до нового Закону, розповіла Ірина Лагунова, начальник відділу будівельних норм, нормативно-правових актів технічного характеру Департаменту з питань проектування об’єктів будівництва, технічного регулювання та науково-технічного розвитку Мінрегіону.
Проєкт ДБН «Захисні споруди цивільного захисту» встановлює вимоги до проектування нових, реконструкції та капітального ремонту існуючих захисних споруд цивільного захисту та передбачає такі варіанти об’єктів цивільного захисту:
- Сховище (герметична споруда для захисту людей, у якій протягом певного часу створюються умови, що унеможливлюють вплив небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, бойових дій та терористичних актів);
- Протирадіаційне укриття (негерметична споруда для захисту людей, у якій створюються умови, що унеможливлюють вплив іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості);
- Швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту (споруда, що зводиться за короткий час зі спеціальних конструкцій);
- Споруда подвійного призначення (наземні/підземні споруди або їх окремі частини, що спроєктовані або пристосовані для використання за основним функціональним призначенням, у тому числі для захисту населення, та в яких створені умови для тимчасового перебування людей).
Вибір захисної споруди буде здійснюватися замовниками та проєктувальниками на підставі вихідних даних, які формуються державними інтересами та будуть закладені у містобудівну документацію.
Місткість споруд, зокрема, подвійного призначення – буде встановлюватись, виходячи з потреб в укритті тої чи іншої категорії населення. Споруди подвійного призначення проєктуються за основним функціональним призначенням, але повинні мати також властивості відповідних захисних споруд (сховищ, протирадіаційних укриттів).
Такими спорудами зокрема можуть виступати:
- Метрополітени, підземні склади, споруди котлованного типу (автостоянки, паркінги, гаражі, підземні торговельні центри тощо);
- Приміщення у підвальних, цокольних та перших поверхах об’єктів різного призначення;
- Незадимлювані сходові клітини (Н4).
Проєктувальники зможуть вибирати між такими варіантами захисних споруд:
- Вбудовані захисні приміщення: квартирні, етажні, підземні;
- Окремо розташовані будівлі або споруди;
- Прибудовані захисні приміщення або споруди.
«Важливою вимогою до захисних споруд стануть доступність та інклюзивність – передбачається обладнання таких споруд механічними пристроями для спуску та підйому людей з інвалідністю та інших маломобільних груп, встановлення спеціального санітарно-технічного обладнання, влаштування окремих приміщень для розміщення дітей, вагітних жінок, матерів-годувальниць тощо», – підкреслила Ірина Лагунова.
В обговоренні пропозицій щодо оновлення нормативної бази на засіданні Комітету взяли участь представники експертної спільноти: проєктувальники, керівники профільних будівельних асоціацій, громадських організацій, представники будівельного бізнесу, а також представники ДСНС та профільних міністерств.
Президент Конфедерації будівельників України Лев Парцхаладзе, своєю чергою, підкреслив: «Важливо, щоб вимоги до об’єктів захисту були раціональними – не занадто жорсткими, адже це може привести до того, що житло дуже важко буде вводити в експлуатацію. Добре, що передбачено об’єкти подвійного призначення. І доцільно, що Закон носить «рамочний» характер, бо ми всі сподіваємось, що війна скінчиться, і нам ні з ким не доведеться знову воювати».
В цілому КБУ підтримує вимоги нового Закону, бере участь у діяльності робочої групи, що працює над оновленням нормативної бази та надає свої пропозиції. Окремо Президент КБУ також відмітив необхідність закріплення норми про неможливість приватизації об’єктів цивільного захисту.
Подальше широке обговорення планується після того, як проєкт оновлених ДБН повернеться після доробки у ДСНС та Мінрегіону.
З матеріалами обговорення можна ознайомитися за посиланням: komsamovr.rada.gov.ua/documents
4361 
.JPG)
