Підсумки круглого столу «Комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду: проблеми та перспективи» (ФОТО, ВІДЕО)
03 квітня 2023 року під час круглого столу було обговорено законопроєкт №6458 «Про здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду»
7935 10.04.2023 в 07:44
«Комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду: проблеми та перспективи»
Круглий стіл
03 квітня 2023 року відбувся круглий стіл на тему: «Комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду: проблеми та перспективи»
Організаторами заходу виступили: Комітет держвлади, місцсамоврядування, регрозвитку та містобудування спільно з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України і Конфедерацією будівельників України.
Під час круглого столу було обговорено законопроєкт №6458 «Про здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» (далі - законопроєкт).
Відкрила засідання Олена Шуляк — Голова партії «Слуга Народу», Голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Вона нагадала присутнім, що наразі є чинний Закон України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» №525-V від 22.12.2006 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/525-16#Text), який має регулювати процеси реконструкцію застарілого житлового фонду. Але сьогодні цей Закон не працює, оскільки на законодавчому рівні не закріплені механізми його реалізації. Це, своєю чергою, підкреслює важливість роботи над законопроєктом та найшвидшого його прийняття.
У вступному слові, Голова Комітету виділила дві проблеми, які потребують регулювання, в рамках підготовки законопроєкту до другого читання, зокрема:
як працювати з мешканцями будинків застарілого житлового фонду, яких необхідно буде відселяти з таких будинків;
як буде проходити співпраця органів місцевого самоврядування (ОМС) при організації конкурсу із залученням інвесторів-забудовників.
Лев Парцхаладзе, Президент КБУ, зазначив, що вже було декілька спроб розроблення цього законопроєкту, але в подальшому виникали труднощі щодо його реалізації, зокрема, питання розселення мешканців застарілих будинків. Даний законопроєкт щодо реконструкцій кварталів застарілого житлового фонду буде в першу чергу корисним для міст-мільйонників. Відбудова України буде масштабною, але вже зараз варто розробити чіткі Закони та норми, за якими вона буде здійснюватись.
Наталія Козловська, Заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України, повідомила, що законопроєкт в пропонованій редакції розроблявся з кінця 2020 - початку 2021 року на базі Мінрегіону. Особлива увага була приділена розробці системного та комплексного підходу до реконструкції, аби ОМС мали відповідні програмні документи, на які могли спиратись при реалізації Закону. А також, щоб інвестор-забудовник мав чітке розуміння як саме здійснюється реконструкція.
Пані Наталія зазначила, що важливим є адаптація законопроєкту до сучасних умов та відбудови зруйнованого житлового фонду цілими кварталами, а не окремими будинками.
Мустафа-Масі Наєм, Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України зазначив, що Закони, які регулювали б процес реконструкції та відбудови застарілого, пошкодженого житлового фонду треба розробляти зараз, поки ще не почалась велика відбудова. Обговорення потребують багато проєктів й тому він закликав до об’єднання зусиль у спільній роботі над законопроєктом.
Олександр Новицький, т.в.о. Голови Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ), розповів про запровадження діджіталізованих інструментів та важливість комунікації із забудовниками, девелоперами, інвесторами тощо. Він також повідомив, що ДІАМ активно комунікує з Агентством відновлення, адже налагодження контактів між державними структурами та громадськістю є одним з пріоритетних напрямків роботи інспекції.
Водночас пан Олександр наголосив, що зараз гостро стоїть питання часу для розробки та впровадження нових норм та Законів. Але цей процес має бути гармонійний, аби сприяти дієвим змінам в законодавстві України.
«Завжди гострим питанням є час. Бо люди, які є головними бенефіціарами цього закопроєкту, не мають стати заручниками бюрократичних процедур. Тому в максимально стислі строки маємо налагодити взаємодію між усіма стейкхолдерами. Ми продовжуємо працювати над запровадженням діджиталізованих інструментів, вже працює спрощення в цьому напрямку – погодження документації з органами охорони культурної спадщини в рамках Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ). Державна інспекція архітектури та містобудування України в притаманному стилі залишається відкритою для комунікації та допомоги в реалізації таких законопроєктів», – зазначив Олександр Новицький.
На думку Андрія Івка, Першого заступника Голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, при роботі над розробкою та впровадженням законопроєкту варто інтегрувати успішний міжнародний досвід. Особливо варто звернути увагу на європейські країни, які вже вдало розв’язали питання реконструкції застарілого житлового фонду та можуть бути корисними для України в цьому контексті. Також він зауважив, що реконструкція має бути комплексною і стосуватись не окремих будинків чи кварталів, а цілих міст.
Онлайн до обговорення доєдналась Бондар Ганна, народний депутат України, Голова підкомітету з питань містобудування, благоустрою та земельних відносин у межах територій забудови Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Вона підтримала думку попереднього спікера, акцентувавши на важливості місцевих програм реконструкції та програмах комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду.
Голова підкомітету прокоментувала важливість формального закріплення ролі органів місцевого самоврядування в цьому процесі, зазначивши: «Місто має будувати місто. Якщо і замовлення, і фінансування буде здійснюватись містом, то якість цього планування буде вища».
Пані Ганна зауважила, що важливим є питання розробки та зміни вже наявної містобудівної документації (генеральний план, комплексний план, детальний план територій, порядок переселення мешканців тощо) з метою її відповідності законопроєкту. Також нею було вказано на деякі суперечності та двозначні формулювання у законопроєкті.
Андрій Клочко, народний депутат України, член Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, зауважив, що чинний Закон №525-V не працює, адже передбачені ним норми неможливо реалізувати на практиці, це гальмує або ж фактично унеможливлює реконструкцію застарілого житлового фонду. На його думку, міські громади мають отримувати нові сучасні житлові комплекси, які мають стати окрасами міста.
Він зауважив, що питання реконструкції є також і питанням безпеки, адже мешканці таких будинків, знаходяться в постійній небезпеці. Реконструкція міських кварталів дозволить зробити їх більш безпечними та інклюзивними для містян.
Пан Андрій акцентував на важливості прав та законних інтересів громадян при здійсненні реконструкції. Згадавши, зокрема, про реконструкцію супутньої інфраструктури для міських районів, квартали чи будинки яких потрапляють під дію цього законопроєкту.
Директор Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради Борис Работнік повідомив, що для Києва є затверджена програма комплексної реконструкції кварталів, яка визначає 284 квартали, що будуть реконструйовані. Він звернув увагу на питання судового врегулювання можливих конфліктів за участі мешканців таких кварталів та запропонував розглянути можливість визначення конкретних судів або навіть спеціальних впроваджень щодо розгляду таких спорів.
До обговорення також доєднався головний архітектор міста Києва, Олександр Свистунов, який прокоментував, що будь-яка реконструкція починається з підготовки відповідної документації. Він повідомив, що вже розроблені державні будівельні норми (ДБН) та дорожні карти для майбутньої реконструкції, з врахуванням нових реалій, які потрібно буде використати при майбутній відбудові та реконструкції.
Катерина Чуєва, Заступниця Міністра культури та інформаційної політики України розповіла про реконструкцію багатоквартирних будинків, які є об’єктами культурної спадщини або ж мають історико-культурну цінність. Вона підкреслила, що головним принципом при відбудові будівель в історичних містах має бути реставрація та залучення максимальних зусиль до збереження таких будівель.
Пані Катерина згадала про приклад Харкова, де багато будівель, які мають культурну цінність постраждали внаслідок військових дій. На її думку, спираючись на досвід цього міста, можна реалізувати реставрацію багатоквартирних будинків, які є об’єктами або частинами культурної спадщини.
До дискусії доєднався віцепрезидент Конфедерації будівельників України, керівник регіонального представництва КБУ в Харківській області, Голова Ради Асоціації «Регіональне будівництво», Олександр Харченко, який повідомив, що за участі Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова проводиться робота з визначення пріоритетних об'єктів для відновлення. Він також акцентував на економічній складовій.
Зараз 1 квадратний метр відновленого житла в Харкові коштує від 11 до 13 тисяч гривень, тому постає нагальне питання пошуку інвесторів, адже наразі реконструкція не є прибутковою для будівельників. Також Олександр Хорченко звернув увагу на некоректні норми законопроєкту, які наразі неможливо реалізувати.
Андрій Павлів, Генеральний директор, засновник компанії ZELEMIN, доктор архітектури та містобудування, в.о. головного архітектор Львова у 2012-2015 рр. поділився з присутніми досвідом відбудови кварталів у місті Львів у 2008 році, під час якої намагались орієнтуватись на німецький приклад реконструкції застарілого житлового фонду, але проєкт виявився економічно невдалим. Тому він запропонував поділити житловий фонд на три категорії: втрачені, застарілі та історичні.
«Наразі важливо вивчення громадської думки та створенні територіальних квартальних об’єднань, що допоможе при розв'язанні практичних питань при відселенні», - наголосив Андрій Павлів.
Андрій Багмет, Заступник директора департаменту – начальник відділу прав власності Департаменту моніторингу додержання соціальних та економічних прав Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини висловив зауваження до деяких пунктів законопроєкту та чинного Закону, а саме:
вимоги до визнання будівлі аварійною;
порядок відселення мешканців, пов’язаний з цим;
вимоги до нового житла, що будуть надаватись громадянам;
введення поняття «соціальний ремонт» задля комфорту мешканців.
Андрій Багмет звернув увагу і вніс свої пропозиції щодо питання маневрового житлового фонду для містян на час реконструкції. На його думку, варто подовжити термін, який надається на збір речей при відселенні до 6 місяців.
Анатолій Беркута, Віцепрезидент Конфедерації будівельників України підтримав надання широких повноважень органам місцевого самоврядування (ОМС). На його думку, важливо знайти баланс у розподіленні повноважень між ОМС та приватними інвесторами.
Він наголосив на необхідності відмовитись від проєктів комплексної реконструкції кварталів в редакції, запропонованій законопроєктом, а проблему вирішувати на підставі програми комплексної реконструкції кварталів, містобудівної документації на місцевому рівні та проєктної документації на конкретний квартал з поділом її, за необхідності, на черги та пускові комплекси.
Водночас Анатолій Беркута акцентував на необхідності забезпечення комплексності забудови з врахуванням нової потреби в об'єктах соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури. Він висловив пропозиції щодо уніфікації підходів до забезпечення громадян житлом незалежно від застарілого та зруйновано житла.
Незалежний експерт у сфері земельних відносин та будівництва, автор академічного курсу «Містобудівне Право України, Віталій Правдюк наголосив на важливості розробки нового Закону. Він запропонував чітко окреслити терміни «квартал», «наймачі», «власники» тощо у законопроєкті, а також відзначив позитивні сторони пункту щодо об’єднання співвласників.
Пан Віталій звернув увагу на зміни, що відбулись за останні три роки, та останній рік, зокрема, у будівельній сфері і необхідності модернізації законопроєкту відповідно до цих змін. А саме поєднанні у законопроєкті застарілого, пошкодженого та зруйнованого житлового фонду. Тому він висловив ініціативу змінити назву законопроєкту, прибравши з нього поняття «застарілого».
Експерт також порушив тему розробки процедури скасування статусу об’єкта культурної спадщини, особливо в контексті декомунізації. Адже це допоможе спростити та полегшити процес відбудови України. Наразі об’єкти культурної спадщини, які можуть не мати фактичної історико-культурної цінності, а їх статус все ще базується лише на ідеологічних засадах совєтського союзу, ускладнюють процеси реставрації та відбудови.
Володимир Лимар, Начальник управління містобудування та архітектури Дніпропетровської обласної державної адміністрації – головний архітектор області висловив свої зауваження щодо широких повноважень держави, які, на його думку, мають надаватись ОМС у даному законопроєкті. Він зазначив, що додатково уваги потребують питання:
Як боротись з порушеннями вимог містобудівної документації або відхиленням від проєкту будівництва?
Які важелі наразі мають місцеві державні адміністрації?
Як буде здійснюватись фактичний контроль?
На його думку, саме ці питання потребують додаткового уточнення в законопроєкті.
Андрій Миргородський, Головний архітектор проєктів ТОВ «ПРОЕКТНІ СИСТЕМИ ЛТД» підтримав думку пана Андрія Івка щодо залучення міжнародного досвіду. Одночасно з цим він вказав на суперечності всередині самого законопроєкту та його неузгодженості з чинними Законами України. Ним були внесені пропозиції щодо страхування інвесторів та мешканців реконструйованих будинків або переселених громадян та залучення третьої сторони до підписання угоди про реставрацію чи будівництво нового житла.
На думку Президента Будівельної Палати України, Петра Шилюка, законопроєкт, поданий для розгляду має бути прийнятий і якомога скоріше з врахуванням всіх, наведених під час круглого столу, правок. Він зазначив, що особливої уваги потребує роз'яснення питання ціноутворення та вимог до технологій будівництва житла.
Андрій Стріхарський, Член Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування своєю чергою наголосив на необхідності залучення партнерів та нагальності питання реконструкції застарілого та зруйнованого житлового фонду України. Як член профільного Комітету він заявив, що рентабельність проєкту для кожного окремого міста буде індивідуальною і це треба враховувати при внесенні змін до законопроєкту.
До круглого столу також доєднався Валерій Гнатенко, народний депутат України, член Комітету ВРУ з питань бюджету. Пан Валерій зауважив, що застарілим житлом в Україні можна назвати до 95% всього житлового фонду. Він акцентував на містах, що були збудовані або розширені навколо великих підприємств, шахт, які наразі вже не функціонують. Таким чином виникає питання щодо їх існування і доцільності реконструкції будинків в таких містах. Це питання, на його думку, має бути розглянуте окремо при підготовці законопроєкту до другого читання.
Інженер-консультант з питань будівництва, експерт у сфері юридичного супротиву будівництва, СЕО консорціуму «CLC Group», Михайло Жужа, закликав присутніх звернути увагу на досвід Ізраїлю, адже ця країна вже багато років існує під загрозою повітряного бомбардування, але при цьому постійно розвивається, будує та реконструює житловий фонд. Серед критичних питань він зазначив проблему організації державно-приватного партнерства та захисту інвесторів від загрози корупції з боку ОМС.
Іван Шпилевський, директор ДП УДНДІПМ «ДІПРОМІСТО» імені Ю.М.Білоконя висловив пропозицію змінити назву відповідно до реалій часу, розширивши дію законопроєкту. Він запропонував нову назву законопроєкту «Про здійснення комплексного відновлення, реконструкцію кварталів (мікрорайонів) житлового фонду». Він також звернув увагу присутніх на корупційні ризики у наявному законопроєкті і підтримав думку всіх присутніх про необхідність коригування та внесення змін до термінів, поданих у законопроєкті.
Керівниця напрямку та виконавча директорка Інституту законодавчих ідей, Марина Богуславець також звернула увагу на корупційні ризики у законопроєкті, непрозорість конкурсу для інвесторів та відсутність фактичних критеріїв, за якими будинок відносять до застарілого житлового фонду. Вона наголосила на необідності залучення громадськості та доступності проєктної та іншої документації.
Між учасниками відбулась жвава дискусія, в якій взяли участь представники влади, забудовники, девелопери, ОМС тощо, під час якої представники влади та будівельного бізнесу обговорили поточну редакцію законопроєкту №6458 і висловили низку пропозицій та ініціатив, що будуть опрацьовані.
Голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, Олена Шуляк закликала всіх, хто надав пропозиції, долучатись до робочої групи Комітету та вносити свої зауваження й пропозиції.
Організатори заходу: Комітет держвлади, місцсамоврядування, регрозвитку та містобудування спільно Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України та Конфедерацією будівельників України.
Медіапартнери заходу: Build Portal, Телеканал "Рада", ProfBuild, DMNTR журнал "Дім та інтер'єр", StroyObzor, Vidbudova, Mind. UA
7935 
.JPG)
