В Україні суттєво зросла кількість громад, які почали розробляти програми комплексного відновлення: чому це важливо

Все більше громад долучаються до розробки програм комплексного відновлення

Упродовж весни поточного року кількість територіальних громад, які почали розробляти програми комплексного відновлення (ПКВ) зросла більш ніж на третину. Враховуючи те, що у фокусі розробки ПКВ якісне за багатьма параметрами планування відновлення, цей документ, по-перше, може стати основою для створення містобудівної документації, яку з 1 січня 2025 року обов’язково повинна мати кожна українська територіальна громада, і, по-друге, допоможе їм отримати міжнародне фінансування на проєкти відновлення загальною в щонайменше 1 млрд євро.

Про це під час засідання Робочої групи Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування щодо визначення пріоритетів та заходів з питань комплексного відновлення територій повідомила голова Комітету і очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк. 

Читайте:

В Україні відкрило офіс шведське держагентство з підтримки інвестицій

За її словами, впродовж весни поточного року громади почали активіше включатися у процеси створення програм свого комплексного відновлення: станом на початок березня до розробки ПКВ була долучена 151 громада, а станом на початок червня – вже 200. Почасти це можна пояснити, з одного боку, готовими кейсами щодо створення ПКВ, на які інші громади можуть спиратися, а з іншого – отриманням міжнародного фінансування проєктів з відновлення тими громадами, які здійснили максимально якісне планування. 

«Наразі українські територіальні громади все більше включаються у створення ПКВ, оскільки розуміють, що повноцінне відновлення можливе тільки за умови його якісного планування. У перспектив, це дає їм можливість отримати міжнародне фінансування – в межах Першого компоненту плану Ukraine Facility на потреби відбудови та відновлення передбачено 1 млрд євро. Ці кошти розподілятимуться відповідно до пріоритетів, визначених громадами в межах децентралізаційної реформи», – пояснила Олена Шуляк. 

Парламентарка також зауважила, що практичний досвід громад у розробці програм комплексного відновлення буде надзвичайно корисним іншим громадам, які все ще у процесі створення ПКВ. Наразі готові кейси вже є, зокрема, у Київщини і Полтавщини, тож їх закликають ділитися цим досвідом. 

Ще один з факторів на користь наявності ПКВ – розробка нової містобудівної документації. Якісна програма комплексного відновлення може лягти в її основу. Згідно із законом з 1 січня 2025 року таку документацію зобов’язана представити кожна українська територіальна громада. Тому громади, які ще не приступили до створення ПКВ і, відповідно, містобудівної документації, мають не зволікати з цим. 

Читайте:

Українські громади отримають понад 1 млрд євро у межах Ukraine Facility: на що спрямують кошти

На користь створення якісної містобудівної документації говорить, зокрема, негативний досвід Полтавщини. На її території місцева влада вирішила створити індустріальний парк, але з’ясувалося, що без містобудівної документації його неможливо зареєструвати. 

Утім у випадку Полтавщини є і позитивний приклад – при створенні ПКВ місцева влада досить глибоко проаналізувала стан фонду соціального житла. Висновки такого аналізу знадобляться при реалізації положень нової житлової політики, тож цей аспект громадам теж важливо враховувати і пропрацьовувати. 

Читайте:

Україна отримає тисячі сонячних панелей і тисячу генераторів для термінового відновлення енергетики - Фон дер Ляєн

«Ще один надважливий аспект, який потрібно враховувати при створенні ПКВ, – кількість зруйнованих і пошкоджених в результаті війни обʼєктів. Дані про них потрібно вносити у Реєстр пошкодженого і зруйнованого майна, який у майбутньому стане основою для визначення розмірів репарацій від рф», – резюмувала Олена Шуляк.  

 Цікаво про будівництво: WATERBIT - сучасний доступний бітумний покрівельний та гідроізоляційний матеріал для котеджного будівництва та ремонту від провідного українського виробника