Впровадження планів просторового розвитку громад
У парламенті готуються зареєструвати законопроєкт щодо перенесення строків по обовʼязковості для громад планів просторового розвитку. Замість 1 січня 2025 року депутати пропонуватимуть 1 січня 2028 року. Але це означатиме продовження корупційних схем у містобудуванні, оскільки відсутність плану просторового розвитку – це продовження різних видів рейдерства, появи незаконних довгобудів, самобудів та різного шахрайства у сфері містобудування і землевідведення.
На цьому під час круглого столу «Просторове планування територій: план дій громад у 2025» наголосила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.
Вона нагадала, що з 1 січня 2025 року вступає в силу № 711-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель». Згідно з ним, кожна громада повинна мати план просторового розвитку. Цей документ є одночасно і містобудівною документацією на місцевому рівні та документацію із землеустрою. Він охоплює всю територію громади і не має терміну дії, проте дуже гнучкий, адже зміни можна вносити щороку. І лише з цим документом громада зможе відвести земельну ділянку під садок, школу чи житло, підприємець – розширити свій бізнес, а звичайний житель – змінити цільове призначення своєї ділянки.
«У цьому плані визначаються види цільового призначення земельних ділянок, які можуть бути встановлені на певних територіях. Наприклад, у межах встановленої комплексним планом функціональної зони, призначеної для будівництва об’єктів промисловості, не можна буде встановити цільове призначення земельної ділянки під житлове будівництво», – пояснила Шуляк.
При цьому вона підкреслила, що попри вимогу законодавства громади не лише і досі не мають планів просторового розвитку, а і не всі поспішають їх створювати. Наразі активно розробку здійснюють лише кілька десятків громад. Так, одними з перших плани просторового розвитку почали розробляти Чугуївська та Мереф’янська громади на Харківщині і вже розробила Пісочинська.
За словами Шуляк, причин, чому громади і досі не включилися в процес створення планів просторового розвитку, декілька. По-перше, брак коштів на це. По-друге, не повне розуміння того, навіщо це. Вона зазначила, що у 2019 та у 2020 роках, коли законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» ухвалювався у першому та другому читаннях відповідно, «відчувався певний спротив: як на рівні ОМС, так і на рівні Парламенту не було остаточного розуміння, навіщо громадам новий інструмент – план просторового розвитку».
«Але і був спротив через те, що запровадження планів просторового розвитку означатиме фактичний «стоп» різним видам рейдерства, появі незаконних довгобудів, самобудів та різного шахрайства у сфері містобудування. До того ж, якісна містобудівна документація зрештою означатиме збільшення надходжень до місцевих бюджетів. А це вже вагома перевага для ОМС, оскільки йдеться про щонайменше на 10-20% більші надходження», – підкреслила Шуляк.
Без плану просторового розвитку громада не зможуть займатись відведенням земельних ділянок, їх жителі – змінювати цільове призначення своїх ділянок, а підприємці розширювати бізнес. Відсутність такого плану для громади означатиме затримку фінансування відновлювальних заходів і підвищення ризиків хаотичної забудови і рейдерства.
«Зрозуміло, що ідея обовʼязковості для громад планів просторового розвитку подобається не всім. Скажу більше, якби не ухвалили це законодавство у 2019 році, зараз у нього було б набагато менше шансів. Зокрема, вже зараз деякі депутати готують законопроєкт про перенесення строків з 1 січня 2025 року на 1 січня 2028 року. Але цього робити не можна. Ми готові допомагати громадам у створенні цих планів, наші донори і міжнародні партнери теж», – зауважила Олена Шуляк.
На її переконання, для громад і містобудування зараз найкращий час, щоби працювати над створенням планів просторового розвитку. Один з інструментів для цього – програми комплексного відновлення (ПКВ), які зможуть бути вихідними даними для розробки планів просторового розвитку територіальних громад. ПКВ готують вже більш ніж 200 – тобто близько 10% – українських територіальних громад.
«Таким чином ми скоротимо перший етап розроблення планів просторового розвитку на 3-4 місяці. А це означає економію для бюджету до 30% від вартості розробки комплексного плану», – підсумувала Олена Шуляк.
Від невеликого закинутого цегляного заводу до 25% ринку керамоблоку – озвучено історію бізнесу
КЕРАТЕРМ 
Заборонено і буде заблоковано:
- реклама
- спам та шахрайство
- образи, дискримінаційні висловлювання
Редакція не модерує коментарі, відповідальність за зміст коментарів несе автор коментаря. Редакція Build Portal залишає за собою право не погоджуватись з думкою автора коментаря, проте надає свободу слова відповідно до ст. 21, 24 та ст. 34 Конституції України.
Шановні читачі, читайте коментарі вдумливо, пам'ятайте, що автором коментарів можуть бути різні джерела.