Створення плану просторового розвитку: детальний алгоритм дій для громад

Покрокова інструкція для громад зі створення плану просторового розвитку

З 1 січня 2025 року для землевідведення і зміни цільового призначення земельних ділянок громадам заборонили використовувати детальні плани територій – другий за рівнем корупційних ризиків документ у містобудуванні. Для того, щоб це можна було робити, громада повинна мати план свого просторового розвитку (ППР). За відсутності такого документа землевідведення неможливе. Однак у багатьох громад його досі не лише немає, вони навіть не почали його створювати.  

Документ складний і його створення вимагає часу і фінансових ресурсів, але на прикладі вже створених ППР іншим громадам буде простіше наважитись на розробку, – вважає голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

Так, плани свого просторового розвитку вже створили, зокрема, Роганська та Пісочинська територіальні громади Харківського району Харківської області.

План просторового розвитку: основне, що громадам про нього потрібно знати 

ППР, пояснює Олена Шуляк, є одночасно і містобудівною документацією на місцевому рівні, і документацією із землеустрою. Він охоплює всю територію громади і не має терміну дії, проте дуже гнучкий, адже зміни можна вносити щороку. І саме ця документація визначатиме, де буде споруджуватись дитсадок, школа або житло, де розвиватиметься промисловість, а де природні парки. Це відкриває нові можливості для автоматизації та прозорості всіх процесів. Єдиний недолік – оформлення такої документації є дорожчим, але в перспективі зниження рівня корупції зекономить державі мільярди. Водночас, після створення і реалізації ППР, доходи місцевих бюджетів можуть зрости на 10-20%.

Читайте:

Чи стануть ВІМ-технології обовʼязковими в Україні і як це може змінити будівельну галузь

За словами Шуляк, ППР поділяє територію громади на функціональні зони: землі під житлову забудову, промислового, рекреаційного призначення тощо. Отже, наголошує вона, громада визначає, які території будуть пріоритетними для інвестицій та створення робочих місць, які – для розвитку соціальної інфраструктури (будівництва шкіл, лікарень тощо), а які необхідно берегти для збереження біологічного різноманіття.

«Для створення ППР громаді спочатку потрібно зібрати багато інформації: про кількість населення, погоду, хто чим володіє, важливі об’єкти тощо. Потім цю інформацію аналізують і тільки після цього пропонують рішення для плану. Водночас, якщо постраждала від війни громада вже розробила інший документ – програму комплексного відновлення, процес створення та затвердження ППР буде набагато простішим та швидшим», – акцентувала голова Комітету містобудування.  

На відміну від ДПТ, комплексний план просторового розвитку територіальної громади розробляється на всю її територію, а не лише на населені пункти в її межах. А от затверджується з обов’язковим урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. При цьому результати розроблення ППР обов’язково мають бути в електронному вигляді та стануть джерелом наповнення Державного земельного та містобудівного кадастрів.

Основні етапи розроблення комплексного плану

Створення ППР складається з трьох етапів – підготовчого, основного і завершального. 

До підготовчого етапу відносяться, зокрема: 

• Ухвалення рішення про розроблення;
• Формування робочої групи;
• Збір вихідних даних;
• Затвердження завдання на розроблення;
• Визначення розробника.

Під час основного етапу потрібно, зокрема:

• Передати розробнику вихідні дані;
• Розробити ППР;
• Провести стратегічну екологічну оцінку;
• Провести громадські слухання проєкту;
• Розглянути проєкт архітектурно-містобудівною радою;
• Узгодити проєкт з ОМС суміжних територіальних громад;
• Затвердити проєкт та оприлюднити його.

Відповідно до розрахунків загальний строк виконання процесів підготовчого етапу складає приблизно 31 тиждень. Основного – приблизно 50 тижнів.

Обов’язково врахувати думку мешканців 

При розробленні ППР варто особливу увагу приділяти процедурним моментам, в тому числі тим, які пов’язані з оповіщенням жителів громади, та залученням до обговорення якомога ширшого кола зацікавлених осіб – від місцевих інвесторів до еко-активістів.

«Переконана, що мешканці завжди прагнуть розвитку своїх населених пунктів. Тому врахування думок громади під час виконання робіт з просторового планування є корисним та важливим. Відкритість і прозорість громадських обговорень дозволяє врахувати усі пропозиції громадян, максимально оптимізувавши їх до новітніх законодавчих норм та програм. Місцеві жителі, підприємці, фермери, промисловики та інші зацікавлені особи можуть бути залучені до самого процесу, доповнити його своїми ідеями або ініціативами», – пояснює Олена Шуляк.

Вона наголошує, що стратегічна сесія – обов’язковий публічний захід громадського обговорення з формування завдання на розроблення комплексного плану, метою проведення якого є визначення перспективи розвитку громади. Водночас повинна відбутися і стратегічна екологічна оцінка проєкту ППР.

«Її мета – не допустити суттєву деградацію компонентів довкілля, захист уразливих екосистем та населення від надмірного антропогенного впливу, що може бути як наслідком розміщення особливо небезпечних промислових об’єктів, так і необґрунтованої локалізації певних видів діяльності у тих чи інших місцевостях», – пояснює парламентарка.

Читайте:

Українці назвали пріоритетні напрями відбудови країни

Підготовка роботи: які дані потрібно зібрати ОМС

За словами Шуляк, оскільки в процесі створення ППР будуть аналізуватися всі дані, які визначають напрямки життєдіяльності громади, перелік вихідних може бути досить обʼємним. Водночас, нагадала вона, набагато простіше буде аналізувати дані, підготовлені під час створення програми комплексного відновлення, оскільки вони також охоплюють більшість планувальних процесів.

До таких даних і документів відносяться, зокрема:

• Паспорт громади;
• Стратегічний план розвитку громади;
• Програма економічного і соціального розвитку;
• Характеристика змін адміністративно-територіального устрою;
• Динаміка територіального розвитку, динаміка соціально-економічного розвитку;
• Стан розвитку соціальної інфраструктури;
• Динаміка демографічного розвитку;
• Рівень освіти економічно активного населення;
• Зайнятість населення по галузях господарства;
• Характеристика промислових і с/г підприємств, об’єктів невиробничого комплексу;
• Обсяги інвестицій, перелік потенційних інвестицій;
• Характеристика системи водопостачання, водовідведення, теплопостачання, електропостачання, газопостачання тощо;
• Динаміка розвитку інженерної інфраструктури;
• Характеристика автомобільних доріг, 
• Характеристика туристичної інфраструктури;
• Поводження з твердими побутовими відходами;
• Охорона та використання водних ресурсів;
• Перелік розробленої містобудівної документації;
• Характеристика небезпечних природних явищ;
• Перелік безхазяйного нерухомого майна;
• Перелік об’єктів комунального нерухомого майна;
• Основні екологічні проблеми, наявні на території громади;
• Звіти про стан навколишнього природного середовища у районі за останні 5 років;
• Екологічний паспорт району за останні 5 років;
• Перелік щойно виявлених об’єктів культурної спадщини;
• Інформація про розміри та охоронні зони об’єктів культурної спадщини;
• Відомості щодо територій, які мають статус земель історико-культурного призначення.

При цьому Олена Шуляк зазначає: на основі зібраних даних важливо сформувати перелік сильних і слабких сторін життєдіяльності громади. 

«Сильні сторони – це внутрішні характеристики території громади, які вирізняють її серед інших громад і мають позитивний вплив на сталий розвиток території. Відповідно, слабкі – внутрішні характеристики території громади, які потребують уваги з боку органів місцевого самоврядування для їхнього виправлення», – пояснює народна депутатка.  

Приклад сильних сторін:

• Близькість до великого міста (столиці, обласного центру тощо);
• Рівень розвитку транспортної інфраструктури (наявність залізниці, аеропорту тощо);
• Наявність природних ресурсів, які можуть бути використанні для розвитку туризму, рекреації (ліси, водні об’єкти);
• Стан розвитку соціальної інфраструктури;
• Наявність та стан розвитку підприємств;
• Наявність інвестиційно привабливих територій тощо.

Приклади слабких сторін:

• Поганий екологічний стан (повітря – викиди промислових підприємств; забруднення ґрунтів та ґрунтових вод тощо);
• Рівень зношеності інженерних мереж;
• Технічний стан дорожньої інфраструктури;
• Рівень розвитку соціальної інфраструктури, стан наявних закладів тощо.

Читайте:

У держфонді регіонального розвитку передбачили 1 млрд гривень на проєкти з відновлення: хто їх обиратиме

Що у підсумку

Комплексний план просторового розвитку – це захист від незаконних забудов, самовільного будівництва та шахрайства в містобудуванні, наголошує Олена Шуляк. Він гарантує довгостроковий і стабільний розвиток громади, незалежно від змін влади.

«Місцева влада змінюється кожні 5 років, але план залишається чинним. Завдяки обов’язковим громадським обговоренням місцеві жителі беруть участь у створенні плану, і якщо їхні пропозиції були враховані, то мають бути реалізовані. Також ППР проходить експертизу», – зауважує вона.

Водночас це не «застиглий» документ. Він може коригуватися та оновлюватися, адже потреби громади можуть змінюватися, особливо під час війни. У цьому разі експертиза та громадські обговорення також є обов’язковими, що захищає ППР від незаконних змін.

«Плани просторового розвитку означають створення якісної містобудівної документації. А це фактичний знак «стоп» різним видам рейдерства, появі незаконних довгобудів, самобудів та різного шахрайства у сфері містобудування. До того ж, якісна містобудівна документація зрештою означатиме збільшення надходжень до місцевих бюджетів. А це вже вагома перевага для ОМС, оскільки йдеться, повторюсь, про щонайменше на 10-20% більші надходження», – резюмувала Олена Шуляк. 

 Екологічне виробництво Ruukki – шлях до вуглецево-нейтрального будівництва