Парадокс кадрового голоду в Україні

Нестача кадрів на ринку праці

Через війну Україна втратила сотні тисяч працівників - внаслідок мобілізації, загибелі, вимушеного переселення та еміграції. За оцінками Світового банку, до великої війни майже 50% українців мали роботу, а у 2023 році ця цифра знизилася до 40%. При цьому існує парадокс: попри кризу, на ринку є вакансії, але закрити їх майже неможливо.

Спеціалізований сайт з пошуку роботи та представники бізнесу провели дослідження, яке показує, чому бізнес не може закрити вакансії і який є вихід.

Читайте:

Дефіцит кадрів змушує роботодавців підвищувати зарплати - НБУ

Кадровий вакуум у всіх секторах

Учасники дослідження повідомили, що особливо гостро відчувається нестача:

• фахівців робітничих спеціальностей: слюсарів, електриків, токарів, зварювальників, водіїв;
• інженерів і технічних фахівців;
• медичного персоналу: лікарів, медсестер, фармацевтів;
• спеціалістів у продажах та обслуговуванні;
• логістів, працівників складу, експедиторів.

ІТ-сфера хоч і приваблює кадри, та теж відчуває дефіцит сисадмінів і аналітиків.

«Ринок праці нині характеризується дефіцитом кваліфікованих працівників у всіх сферах: від технічних і робочих спеціальностей до продажів і вищих керівних посад. Найгостріша нестача відчувається в так званих „чоловічих“ професіях, у яких потрібна фізична сила або спеціалізовані технічні навички», - йдеться у дослідженні.

Тривалість пошуку і найму зросла більш ніж удвічі

Респонденти кажуть: якщо в середньому раніше вакансія закривалася за 2-3 тижні, то зараз на це треба 2-3 місяці. Вузькі спеціальності (наприклад, лікар-алерголог чи інженер з Revit) можуть залишатись відкритими до року.

Читайте:

Уряд збільшує держзамовлення під потреби відбудови: які спеціальності в пріоритеті

Як компанії шукають працівників:

• внутрішні HR-фахівці (in-house HR) - глибше розуміння специфіки компанії та більш прицільний добір кандидатів;
• сайти пошуку роботи забезпечують великий потік відгуків, особливо для масових вакансій;
• реферальні програми (рекомендації) дають найвищий відсоток успішних наймів і найліпшу якість кандидатів.

А ось найменш ефективними каналами пошуку називають:

• державну службу зайнятості (через паперову тяганину);
• студентів (недостатня підготовка, відсутність мотивації залишатись);
• аутсорсинг (дорогий, часто неякісний).

При цьому жоден із наявних каналів не може закрити всі потреби, кажуть опитані.

Читайте:

Ринок праці: ваучери на навчання отримали вже понад 9000 українців

Як показало дослідження, частина опитаних компаній запроваджує нетипові для себе підходи, експериментує, інші залишаються в межах звичних стратегій, пояснюючи це специфікою галузі або обмеженими ресурсами. Спільним для багатьох опитаних є впровадження додаткових програм навчання та автоматизації.

Висновки дослідження

• Відбувся гендерний зсув

Жінки почали активніше працювати в тих сферах, які традиційно вважалися «чоловічими». 29% роботодавців вже успішно працевлаштовують жінок на технічні й фізично складні позиції, і ще 15% планують це зробити. Але процес складний.

• 63% компаній працевлаштовують ветеранів

Найчастіше це органічний процес: ветеран просто приходить на співбесіду. Лише 9% опитаних мають спеціальні програми підтримки та цілеспрямовано залучають працівників із військовим досвідом. Адаптація після служби вимагає глибшої роботи - від психологічної підтримки до перепідготовки. Поки що більшість компаній до цього не готова.

• Найм трудових мігрантів надто дорогий

Лише 13% роботодавців наймають працівників з інших країн. Ще 8% планують це робити найближчим часом. Частка тих, хто не розглядає таку можливість взагалі, становить понад 20%. Головні бар’єри - мова, складність адаптації, бюрократія, низькі зарплати. Більшість не розглядає цю опцію взагалі.

• Невикористаний потенціал штучного інтелекту

Попри глобальний тренд автоматизації, український бізнес майже не використовує ШІ для розв’язання проблем із нестачею персоналу. Лише 13% респондентів вказали оптимізацію процесів з допомогою ШІ як спосіб подолання кризи.

• Освіта як рятівне коло

Навчання студентів власним коштом і подальше працевлаштування часто згадується як один зі способів розв’язувати проблему нестачі кваліфікованих кадрів. Так само, як і платне навчання власних співробітників. Компанії інвестують у навчальні курси, запускають програми внутрішньої підготовки, оплачують кваліфікаційні тренінги. Багато хто вже не розраховує на державну службу зайнятості чи університети, а виховує кадри «під себе». Але це рішення - не для всіх: дрібний бізнес часто не має таких ресурсів.

 Прорив у технології водоочищення: інноваційні багатоступеневі фільтри SANTAN 

Аналітика: Work.ua, KSE і Промприлад