Новий закон про професійну освіту ухвалено Радою: що він передбачає

Новий закон про професійну освіту

21 серпня Верховна Рада ухвалила новий закон "Про професійну освіту", що відкриває доступ до понад 350 млн євро підтримки від Європейського Союзу.

Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

За його словами, за документ у другому читанні та в цілому проголосували 285 народних депутатів.

Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко наголосила, що прийняття цього закону - це важливий крок на шляху європейської інтеграції та виконання Плану України, що відкриває доступ до понад 350 млн євро підтримки від ЄС.

Читайте:

Підвищення зарплати будівельникам: оприлюднено текст Галузевої угоди

За її словами, закон дає професійним коледжам фінансову й управлінську автономію, оновлює зміст освіти у співпраці з бізнесом та запроваджує незалежне оцінювання знань у кваліфікаційних центрах, що дозволить готувати спеціалістів, яких потребує сучасний ринок праці.

"Уряд щороку інвестуватиме в модернізацію інфраструктури. Це нові майстерні, лабораторії, утеплення гуртожитків та реконструкцію закладів. Дякую всім, хто працював над цим законом. Це зміни заради молоді, економіки та відновлення країни", - підкреслила Свириденко.

Що передбачає новий закон про профтехосвіту

Як повідомили в Міністерстві освіти і науки, серед головних змін, які передбачає прийнятий закон, є те, що професійні коледжі працюватимуть у формі некомерційних товариств.

"Вищі професійні училища, ПТУ та Центри ПТО поступово перейменують у професійні коледжі, де будуть навчатися студенти з повноцінними академічними правами. І найважливіше - ми нарешті почнемо створювати на базі коледжів ефективну модель підготовки кваліфікованих кадрів, які потрібні ринку праці вже зараз", - йдеться в повідомленні.

Згідно з законом, передбачено такі типи закладів професійної освіти:

• професійний коледж;
• навчальний центр;
• професійний коледж з посиленою військово-фізичною підготовкою;
• заклад професійної освіти із специфічними умовами навчання;
• військовий заклад професійної освіти;
• навчальний центр при установах виконання покарань;
• навчальний центр соціальної реабілітації;
• центр професійної досконалості.

Також закон передбачає:

• менше бюрократії - більше участі бізнесу;
• можливість отримати кваліфікацію та швидко вийти на ринок праці; 
• фінансова та управлінська автономність закладів освіти;
• зовнішнє оцінювання результатів навчання.

Форма навчання може бути:

• інституційна (очна (денна, вечірня), дистанційна, мережева);
• індивідуальна (екстернатна, на робочому місці (на виробництві));
• дуальна.

Читайте:

Які професії будуть найзатребуванішими у повоєнній Україні - аналіз Служби зайнятості України

Так як вже зараз робітничі професії мають великий попит серед бізнесу й будуть ще більш затребувані в період відбудови, закон покликаний зробити все можливе, щоб професійна освіта відповідала викликам часу.

Нагадаємо, цього року в Україні планують оновити ще близько 100 майстерень у закладах професійної освіти. На це в державному бюджеті передбачено понад 500 млн грн.

 «Маємо тисячі охочих, але не маємо маршрутів до професії» - Сергій Савицький про кадрову кризу у будівництві