Законопроєкт про ВІМ-технології готують на друге читання

Впровадження ВІМ-технологій

У Верховній Раді готують до другого читання законопроєкт про обовʼязковість застосування ВІМ-технологій при проєктування обʼєктів, які будуються за державний кошт, і великих інфраструктурних об’єктів. Однак цей процес рухається не так швидко, як цього б хотілося. 

Про це під час міжнародного науково-технічного форуму «Архітектура, Будівництво, Дизайн: Виробництво, Інформатизація, Менеджмент», організованого Київським національним університетом будівництва і архітектури, повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк. 

За її словами, наразі в Комітеті готується на друге читання законопроєкт про обовʼязковість проєктування обʼєктів, які будуються за державний кошт, великих інфраструктурних об’єкти з обов’язковим застосуванням ВІМ-технологій. Це, зазначила Шуляк, актуально для України вже багато років як у контексті життєвого циклу обʼєкта, так і стосовно науково-технічного супроводу і стандартів, які повинні використовуватись при запровадженні ВІМ-технологій. Але процес ухвалення необхідного для українського містобудування законопроєкту рухається не так швидко, як цього б хотілося. 

«Законопроєкт на друге читання рухається повільно, тому, що деяка частина професійної спільноти не готова переходити на роботу із сучасними цифровізованими інструментами, через ціну на програмне забезпечення. Втім зараз саме той час, коли запроваджувати ВІМ-технології найдоречніше – українські будівельні ЗВО можуть стати ідеальним майданчиком для навчання цьому інструменту. Ба більше, найближчим часом відбудуться переговори з продавцями відповідного програмного забезпечення по ВІМ-у, щоб в українських проєктувальників, які навчаються, була можливість зекономити і не сплачувати такі ж суми, як, наприклад, у компаніях ЄС», – зауважила Шуляк.

Для десятків провідних країн, нагадала вона, ВІМ-технології давно стали нормою. Починаючи від Франції, де це прописано на законодавчому рівні, й до Сінгапуру, де ВІМ є невідʼємною частиною життєвого циклу проєкту, який реалізується за державний кошт. І цей досвід неодмінно потрібно використати Україні з урахуванням того, що в результаті повномасштабного вторгнення ми стикнулися з необхідністю реалізовувати такі проєкти з відновлення, які 5-10 років тому не могли навіть уявити.

«Для нас це виклик – необхідність відновлення обʼєктів на кшталт будівництва водогону в Дніпропетровській області після підриву Каховської ГЕС. І, скажу чесно, незважаючи на те, що будівництво відбувалося буквально з коліс, але без науковців, звичайно, це рішення не ухвалювалось. Цей кейс показує, що на більшості інфраструктурних проєктів обов’язково повинен бути науковий супровід, оскільки українські підрядники та проєктувальники, навіть іноземні, з такими викликами ще не зустрічалися», – зауважила Олена Шуляк. 

Наостанок вона зазначила, що під час відновлення поставатимуть виклики, пов’язані й з використанням сучасних будівельних матеріалів. В Україні ще у 2020 році ухвалили регламент ЄС 305 про якість будівельної продукції, яка може поставлятися на ринки ЄС, – українські виробники мають для цього пройти сертифікацію та підтвердити відповідність своєї продукції. Але Україна й досі намагається його імплементувати при тому, що в Європейському Союзі з 1 січня 2027 року цей регламент буде оновлено. 

«Відповідно, буде працювати новий регламент, і ми трошки відстаємо від тих стандартів, які працюють в Європейському Союзі. Але розуміємо, що без сучасних матеріалів, без осучаснення, скажімо так, українського виробництва, ми не зможемо якісно відновлювати країну. Нам потрібна буде величезна кількість інженерних рішень, які будуть працювати в царині енергоефективності, в царині зеленого відновлення тощо», – резюмувала Олена Шуляк. 

 Енергоефективність має стати стратегічною метою